Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1963 №13 Сторінка 3

Перець 1963 №13 Сторінка 3. СУЧАСНА ПРИКМЕТА Мій добрий друг заводський бухгалтер любить поезію. Частенько було закотить очі під лоба й читає свого улюбленого поета: Зима. На фронт, на фронт!., а на пероні люди... Біля вагонів ми співаєм «Чумака»... І радість лоскотно бентежить наші груди... Недавно друг мій перейшов з заводу на залізничний транспорт. Довідавшись про це, я при першій же зустрічі з ним теж закотив очі під лоба і, щоб зробити йому приємне, почав читати про те, як хлопці співають біля вагонів «Чумака». Перестань! спинив він мене. Знаєш, що це за прикмета, коли біля вагонів співають «Чумака»? Це явна ознака того, що люди тримають вагони під простоєм. А в скільки влітає державі простій одного вагона, знаєш? Я знизав плечима. Отож-то... 20 копійок за кожну годину! Смієшся? Дрібниця, мовляв.. І я раніше так думав. А як глянув у документацію, за голову вхопився: з 20 копійок виростають мільйони.. Знаєш, скільки збитків завдали державі підприємства Донецького раднаргоспу, у яких простоювали вантажні вагони? П’ять мільйонів карбованців! За один тільки минулий рік! ОТ, ЯКБИ... А проте, оригінальна машина той вагоноперекидач! Коли він працює, то вивантажує вагони. А коли не працює, то теж, виявляється, діє: вивантажує гроші з заводських кас і перекидає їх на рахунок залізниці. На мові фінансистів це зветься: плати штраф за простій вагонів. За один тільки перший квартал Макіївський завод ім. Кірова відвалив того штрафу 2265 карбованців. Багато? Та що ти, Перче! здивовано розводять руками тамтешні бухгалтери. Хіба це багато? Ти б поцікавився, скільки Комунарський завод сплатив. Поцікавився. 5950 карбованців! Подумаєш, гроші! посміхаються керівники цього підприємства. От Ждановському заводу ім. Ілліча, тому простій вагонів вскочив у копієчку! Іллічівці і справді побили всі рекорди: ще в першому кварталі відвантажили залізниці 13.706 новісіньких карбованців. І, між іншим, не ремствують на вантажно-розвантажувальну техніку. Вони протиставили їй таку випробувану і могутню технічну новинку, як... лопата. Нею вони руду й вугілля з вагонів вигрібають. Нею ж автоматично і заводські каси від зайвого вантажу звільняють. Цей агрегат міг би стати ще кращим, якби до нього припаяли якесь там коліщатко на ма-нір спідометра. Щоб воно не тільки швидкість руху показувало, але й підраховувало, скільки часу марно простоюють вагони при такій роботі. Та, на жаль, до цього ще ніхто не додумався ні на заводі ім. Ілліча, ні на інших підприємствах Донбасу. 1 тому бухгалтерам доводиться клацати на рахівницях вручну. Вони й наклацали, що лише минулого року така робота призвела до втрати 18 мільйонів вагоногодин. ОБІЦЯНИЙ КОЖУХ У пресі часто критикують артистів за одноманітність репертуару. А виявляється, що одноманітним він, репертуар тобто, буває не тільки в артистів, а й у директорів підприємств. От, скажімо, надійшов до ради народного господарства До- нецького адміністративного району свіженький документ із залізниці. А в тому документі чорним по білому виведено, скільки яке підприємство за останній квартал одвалило залізниці штрафів. Щось багатенько виходить... І починає рада обдзвонювати свої володіння та розносити директорів підприємств. А директори, наче змовились, всі однієї тягнуть: «Ти ж мені обіцяла. Ти ж мене…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"