Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1963 №06 Сторінка 5

Перець 1963 №06 Сторінка 5. Мал. А. АРУТЮНЯНЦА СПІВАВТОР МІЙ V сюжет! О . І іторатурио-побутові поради посієм просо, ЯК УБЕРЕГТИСЯ ВІД КРИТИКИ ЯК СТАТИ «МОДНИМ» ПОЕТОМ Все казав: Давай засядем, Гему двинемо одну. В мене є цікавий Починав розмову щиру І, як гість, у час нічний Все просився на квартиру Мій співавтор дорогий. задум, Ну, хоч би про посівну... Що ж, давай посієм жито, Я співавтору кажу. Він кахикнув діловито: Це я можу, запишу... Разом сіли ми писати І, не гаючи хвилин, У сценарій забивати Почали озимий клин. Неповторною весною, Обминаючи свій дім, ін ходив услід за мною Лібреттистом молодим. Ледве впорали роботу І взялися за ячмінь. Норовився у цейтноті Мій колега, наче кінь. Молоді, та РЕСТОранні. дку, Все розпишем по порядку, Діло певне, не секрет. Я сценічну дам прокладку, Розроблю на «во»? ПРИРОДИ IV, Нещодавно знову відбулося засідання правління Клубу губителів природи, на якому знову розгорнулися запеклі дебати. І справді, як бути бить природу? З тими, та озера, з тими, хто не вирубує гаїв, хто не отруює ставків і не стріляє лосів? кричали одні. з тими, хто не хто безпосередньо не гу-кидає вибухівки в річки не Пі. ці громадяни не можу ть роз- раховувати на те, щоб стати колинебудь членами Клу- бу губителів с а м і п Галасливої о РЕСВ1ТЕР.А Михайла давно знаємо. Знаємо усі його апостольські діяння Горілку прилюдно пив спинив. Не подо оає по євангельській літописі при людях гірке зел і є ковтати. Люльку смалив, смалити припинив. Кохати молодиць не спиняв і не припиняв. Но святій біблії молодиці вважалися сестрами христовими. Уперше, коли богов годний ліпшії вліз у тогу пресвітера, він, МОЛІЛЬНІ, ПОЧУВ, як Килина, тримаючи в ми сшии коли Галас- з сектантка Михайло вийшовши молода красива руках біблейське писання, колоратурним сопрано заспівала: «1 хліб пекти, й по телята йти, Коли б мені, господи, Василя Михайло вокальний хист ближньої позиції! праведних: сестра індивідуального підходу... запитали V знайти...» 11 ресвітер своєї оцінив Христі вимагає На черговій проповіді парафіяни преподобного вчителя: - Отче! Будь ласка, р сестра Килина удостоїлася честі? Під небесними зорями, показувала вам: де просо росте, цвіте. Отець пресвітер, набравши гляду, смиренно відповів: Брати й сестри' Купно ходіть і купно гре-сестри! Не допус-з ча з во вам: пресвітер, розкажіть: І к а ж у кашу варити ТА Б0Ж Йн чого співуна шої високої під спів солов’я. а де гречка де святенного ви- чану кашу варіть! ти вас, боже, бригадирами. Амінь' Одвів очі пастві своїй, але йодом схопився: змінив пластинку. Стежку у царство обраним сестрам показував лише Зайде, бувало, пресвітер Михайло і гукає: Сестро христова! Де Отче мій! Я ось А нечестивої словенній оселі? боговідступними бувало. СВОІII, Стежку де сатаїш але V небесне під стріхою У ТИ ? - на свіжому немає У СІИ КЛУНЮ СІНІ, бл а го- І Іема, блукає отче, ні в нем а. КЛУНІ, Крім вас, ніякий чорт ні біля клуні. Сміливо кл у ні. не топа іп е! Все-таки одного разу вечірнє таїнство оцією старовинною рослиною пресвітер Михай ненрав перекидав у віру. Перетягував у слухала якась лукава сила під під бузиною. Під ло Галасливий дикого церковного православія правдиву сектантську ту баптистів. якийсь здивована бузиною. сестрицю-янголицю із церковного лукавець сестра чи и сок- лукавиця и попитала отця пре- мені, ш кали чого це та к: в пазусі. Отож ч ла, як свії ера: Батю! Поясніть ковкі наставники душу д пі у ловите аж біля коліна? Настир у саме сестрине вухо шепнув: , ’ стояться личені є а ме цер-а ви святом писанії сказано: тільки ті удо- сісти умінням одесную бога отця, палати ХИТЛИВУ які л ЮДСЬКУ возве- ду- в пазусі, біля стегна... X' полові, ломі, під дерезою і під бузиною... Вам, отче, видніше. ляйте її на путь істини... І єлейно преподобний Михайло І аласливий ловив і наставляв... Наставляв словом божим: жде всіх тих, хто бога в собі хто пастиря од себе одпихає. теньку Ловіть душу, * » иреподобний Михаїї л о Глад і мор не шукає. V со- настав- І потихеньку гладив вродливу сестрицю: божеське шукав... блукав пресвітер Михайло по різ- і прителіпався у наше село. У розпочав свою Бл у кав, них краях шому наді ял ь-ність. Про оце піклування заблукалих душ і я сел 1 як наше село, пастирську тітоньки говорили. чув, як дві розпочала: Що не кажіть, Михайла, їй-оогу, пика не Очі булькаті, ніс свинячий, кумо, хоч вірте, хоч ні, Перша отак ку мо, їй-богу, природи. Вони самі її не губляті тільки не заважають робіни це іншим. Мало сказати не заважають, кричали вони активно допомагають. Взяти хоча б громадян із Севастопольського «Рибзбуту». Знаєте, яку рибу зб в цей «Збут» Запорізькій базі міськхарчоторгу? Кожна ставридка важить в середньому близько 20 грамів! ютирьох сказати н вони другі. заважають, Взяти хоча б «Рибзбуту». «Збут» Запорізькій базі в середньому А збуто таких ставрид-недоростків тон н! Тепер скажемо так: якщо цю малечу комусь збувалося, значить, вона від когось приймалася. І тим, від кого вона приймалася, цим самим надано право на брако-підростаюче Знаєте, міськхарчоторгу? близько близько 20 ! значить, V цим самим ньєрство в Чорному морі і права губити покоління ставриди. Так чому ж тоді відмовляти в прийомі до Клубу губителів природи севастопольським риб-збутівцям? в Або завіщо ображати начальника рацитвугілляжитлобуд» 1. Є. Перепелицина? Червонопартизан-рік БУ-4 тресту «Ант м. Хіба не під його керівництвом у ську (Луганська область) вже п’ятий рік будуються очисні споруди для охорони вод річки Північний Донець? Хіба не завдяки його керівництву і досі не готові ні відстійники, ні біофільтри, а Північний Донець отруюється промисловими стічними водами? Що з того, що не сам Перепелиний в річку! Але членом клубу він же може бути?.. В результаті цих запеклих дебатів перемогли об'єктивні члени правління Клубу тільки завдяки їм, тепер до Клуоу прийматимуться не тільки ті, що активно гублять природу рідного краю, а й ті, що пасивно їм не заважають цього робити. спускає ті води більш губителів природи і, їм, тепер до Клубу прийматимуться Скаржився якось один на зрадливість власної долі: Лягав як справжній поет. Запаморочливо пахла друкарською фарбою нова…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"