Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1963 №10 Сторінка 9

(Народні усмішки)
Перець 1963 №10 Сторінка 9 - Народні усмішки. КЛУБ ГУБИТЕЛІВ ПРИРОДИ ЛИСТ СІРОГО ЗАЙЦЯ Перче! Пише тобі сірий Заєць, якого затирають, затискають і не дають йому посісти належне місце в Клубі губителів природи. Прошу розібратися, хто з нас має більше право стати членом клубу я чи голова сільгоспартілі «Україна», Хорольського району, Полтавської області, т. Бова. Останній дуже хоче протиснути до членів Клубу губителів природи свою власну персону. А я вважаю, що моїх заслуг тут не менше, ніж у Бови. Колгосп посадив понад автострадою Київ Харків кілька десятків гектарів молодого саду. Гарний був садочок. Дуже смачний! Він нам цієї зими хіба ж у такій пригоді став! Зима як завіяла сніга- ми, як ударила морозами. Коли б не колгоспний садок, я з родичами пропав би. Добре ми в тому садку попрацювали. Гризли переважно яблуньки, бо вони смачніші, і згризли їх так процентів на 50 70- Тепер же, коли прийшла черга когось зарахувати до Клубу губителів природи, то голова артілі т. Бова каже, що вся заслуга в знищенні саду не моя, а його. Це несправедливо! Адже він тільки не розпорядився на зиму обв'язати деревця якимось зіллям. І не доглядав за садом. А гриз же я' Розберися, Перче, по справедливості, хто з нас має більше право стати членом Клубу губителів природи я чи т. Бова? Скаргу неграмотного Зайця-сіро-махи записав В. ЩЕРБИНА. ..... ла ' - ,ом- еЛ свое«’ іон Ні' вони над НОВАТОР ЯК У ТОГО ОМЕЛЬКА Мал. І. АЛЕКСАНДРОВИЧА У колгоспі ім. Леніна, Старо-більського виробничого управління на Луганщині (голова правління І. С. Тищенко), в адміністративно - управлінському апараті налічується близько ста чоловік. На утримання цього апарату йде 20 процентів усіх виробничих затрат. Собівартість продукції дуже висока. Рахівницького брата Зовсім тут небагато: Тільки Гнат, де сметана, Та при вовні Тетяна, Та на фруктах Ярина, Та на меді Мокрина, Та Степан на горосі, Та Параска на просі, Та Охрім на капусті, Та на моркві дві Усті, Та Стецько на цибулі Горобцям дає дулі. А Грицько із Панасом Обліковують м'ясо, А Максим і Улита Лічать роги й копига... Словом, скрізь у артілі Обліковці при ділі... А правлінці гадають, Все шукають причину, Чом продукти влітають В золоту копійчину. В. НЄМЧЕНКО, працівник редакції луганської обласної газети «Прапор перемоги». Відсталий ти чоловік ще й досі самогон женеш! А я вже «Столичну» варю... Ніхто не чув, як комар чхнув. Ні Микола Михайлович Виходцев, ні підлеглі йому будівельники з Лутугинського шахтоуправління. Вони чотири роки тому збудували для ВРП «Ленінвугілля» приміщення продовольчої бази. Будували швидко, бо поспішали якнайшвидше здати об’єкт та одержати прогресивку. Тоді їм було не до комарів. Та вони, мабуть, і зараз не звернули б уваги на комарика, який примостився на даху бази. А комарик був не з простих. Він любив совати свого носа куди треба й куди не треба. От і зараз з бази пахло чимсь смачним. Почав комар принюхуватися. Нюхав, нюхав і хай йому біс! щось ускочило в носа чхнув... І тут сталося таке, що комарові і не снилося: від його чиху посунулися важкі бетонні плити, виприснули з своїх гнізд і впали вниз. Разом із комаром ті плити поховали під собою ще 60 тонн цукру та 18 тисяч пляшок мінеральної води. Несподівана аварія сполошила ВРП шахти. Кинулися керівники ВРП до Миколи Михайловича, питають, що він думає з приводу цієї пригоди. Я думаю. сказав він, що коли комар залишився живий , йому там харчів під плитами вистачить на все життя. Більше у Миколи Михайловича ніяких міркувань не виникло. А про те, щоб розібрати завал і врятувати товар, і слухати не захотів. Та, власне, навіщо це йому робити? Щоб врятувати комара?! Хай, клятий, там і згине! Тоді вже ніякий комар не підточить носа під репутацію будівельної організації, якою керує М икола Михайлович Виходцев... Г. ТЮТЮННИК, секретар парторганізації ВРП тресту «Ленінвугілля». Луганська область. 10 лю- зових! ТОПОРКОВА. м. Нікополь, Дніпропетровської області ми Добрих! Бере- Кб Полтавці ними, такі побачивши ціну, тільки 83 крб. 83 копійки!!! дорожчий од И Коли тобі трапиться бути у нас в Нікополі, і котрийсь із нас при зустрічі скаже тобі: «Іди ти в баню!», ти, будь ласка, не ображайся. Це ми тебе від чистого серця запрошуємо: у першу чергу заглянь до нікопольської міської бані й піддай пари тим, хто на це заслуговує. Першим, як нам здається, заслуговує добрих міськком у нгоспом віників завідуючий нашим Муравйов Олексій Федорович. Це ж з його ласки у міській бані вода часто або зовсім зникає, або біжить тільки холодна, як лід. Уявляєш, як почувають себе в цей ди, які вже встигли намилитись?! Нам би дуже хотілося, щоб у такому стані хоч раз опинився сам Олексій Федорович. Так ні ж! Щось не ся сам Олексій чути, щоб у Нікополі хтось зібрався б влаштувати йому таку баню... Може, ти, Перче, за це візьмешся? Про віники можеш не турбуватися. вже тут їх заготовили чимало. . бре ?.и«ори рст - НВЦО сЧе ДУШІ в Не Те* а * го щеР…


 Copyright © 2021-2025 "Перець - гумор і сатира"