Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1963 №10 Сторінка 8

Перець 1963 №10 Сторінка 8. текст виступу З ОСУДОМ З самого понеділка на щиті висіла об’ява. В ній повідомлялося, що в суботу в приміщенні Дзвінківського сільського клубу відбудеться тематичний вечір: «П’яницям і хуліганам немає місця в нашому житті». Початок о сьомій годині, після лекції танці під баян... Для об’яви завідуючий клубом Мусій Горобець- не пошкодував ні паперу, ні фарб, ні таланту. Вималював, як ніколи. Зверху слова навів зеленою фарбою, тему вечора вивів червоним, як вогонь, а всю об’яву оздобив такими завиточками, які красуються тільки на листівках з амурчиками. Весь тиждень Мусій убив на підготовку. У фойє на всіх стінах розвішав плакати про п’яниць і хуліганів, в районі домовився, що пришлють лектора, діда Кіндрата підмовив виступити з палким словом осуду, а з дівчатами підготував частівки... У суботу Мусій прикріпив над дверима табличку «Ласкаво просимо...», вирядився в но- венький нагладжений костюм, пов'язав строкатого галстука і, перекинувши баян через плече, сів награвати веселе попурі. Тихо спадав вечір, линула музика, і Мусій почував себе на сьомому небі, насолоджуючись тим ефектом, який принесе вечір. Сам Горобець спиртного в рот не брав, п'яниць не любив, а до хуліганів відчував постійно глибоку відразу... «Ох, і вдаримо по них, хай начуваються», думав Мусій, розтягаючи міхи і дивлячись у носки своїх черевиків, начищених до такого блиску, ще вікна фойє відбивалися в них, як у дзеркалі. Відвідувачі довго не підходили, і Мусій починав уже непокоїтись. Але незабаром на сходах почулися важкі кроки, Мусій зрадів і навіть встав. Раптом двері з грюкотом розчинилися, і на порозі наче виріс щупленький Іллюша Хом’як, відомий п’яничка і бешкетник. І зараз від Іллюші несло міцним перегаром. Привіт культурі! верескнув Іллюша, хитнувшись через поріг. Привіт, тихо відповів Мусій І СТУЛИВ міхи. Непередбачена поява Хом'яка вразила і стурбувала завідуючого. «І як його тепер вирядити?» думав Мусій, осмикуючи вузьку штанину. Бешкет у програмі вечора не планувався, а де появлявся п'яний Хом’як, там без бешкету не обходилось, і тому, ВИДУШИВШИ з себе усмішку, Горобець облесливо простягнув п'яному руку. «Якось заговорю і тихенько випроваджу», міркував Мусій, огидливо морщачись. Іллюша був удвічі менший за Мусія, і якби Мусій при його ростові та здоров’ї схопив п’яничку за комір, то викинув би, як жабеня. Але йому дуже не хотілося бруднити рук, ще біліші не хотілося м'яти випрасуваного костюма і збивати глянець на туфлях. Та й навіщо така морока? Хай краще тягаються з ним ті, кому належить тягатися. Іллюша тим часом, чибуляючи ногами, підходив ближче. Що? верещав він. Частівочки про мене складаєш? Не про тебе, а взагалі... Я ось тобі... взагалі, замахнувся Іллюша. летів у куток. Поки він там порпався, Горобець перелякано відступив до дверей у залу. Ти що? Та ти знаєш? відмахувався він. Знаю... Ось я тобі... знову рвонувся Іллюша. Але Горобець юркнув у двері, зачинився і за-щіпнувся на крючок. П’яничка, лаючись, почав бити кулаками, але така робота йому, напевно, зразу ж набридла, і він почав зривати плакати, жбурляти їх на підлогу і топтати ногами. Мусій відхиляв двері і кричав: Перестань! Я дільничному заявлю... Що? повертався до нього Іллюша, розставивши руки, і не встигав він ступити кроку, як двері за Горобцем знову грюкали і брязкав крючок. Іллюша знову брався до плакатів. цим заняттям і застав…


 Copyright © 2021-2025 "Перець - гумор і сатира"