Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1963 №16 Сторінка 5

Перець 1963 №16 Сторінка 5. У ПЕННІ ГІИТІІІЕ «ВОЖИК» (Мінськ). Треба рішуче виступати проти дріб'язкової опіки, не сковувати ініціативи голів колгоспів і директорів радгоспів, а, навпаки, допомагати їм ширше проявляти свої здібності та організаторський талант. пегес-иа Голова: Пустіть мене, дай- ОПОВІДАННЯ ПРО БРАКОНЬЄРА те хоч крок самому ступити! Навіщо ви його поїли, він уже не начальник! Ти свою матір навідуєш? Аякже!.. Коли вона одержує пенсію. НА БОГА НАДІЙСЯ, А СВІЙ РОЗУМ МАЙ... Казав же вам, батюшко, громозвід на церкві поставити. Може, хто гадає, що хабарник істота дуже таємнича і загадкова? Може, комусь здається, що хабарництво «божий дар» і що хабарниками родяться, а не робляться? Може, хто уявляє, що хабарник нахабно тиче під носа свою руку кожному і вимагає «Давай»’? Одним «ні» ми можемо спростувати всі три хибні уявлення. Хабарник істота не таємнича, хоча й вершить свої темні діла таємно. Хабарниками не родяться, а робляться. Колишній голова Одеської облпромради Л. П. Сташке-вич не народився хабарником. Але рік народження Л. П. Сташкевича, як хабарника, зараз встановлено точно. Це сталося через кілька місяців після того, як він сів у крісло голови облпромради, а саме в 1957 році. Ми опрацювали цікаву діаграму росту Сташкевича, як хабарника. Ось, будь ласка. У 1957 році Сташкевич робить свої ще перші, невпевнені кроки до майбутньої лави підсудних. Він бере обережно й сором’язливо. Того року він «обслужував» лише трьох осіб, але, коли брав, відводив очі набік. Через рік Сташкевич діяв сміливіше. Очей він уже не відводив, рука його не тремтіла, а «клієнтура» подвоїлася. Ще через рік «клієнтура» подвоїлася знову. Сташкевич більше не ждав, поки хабар прийде до нього, він сам біг йому назустріч. А вже під кінець всієї хабарі-ади десятки людей діяли чітко і злагоджено, і хабарі поступали акуратно, як членські внески. Зграя злодіїв, що діяла в системі облпромради, в рожевих снах своїх бачила такого керівника, як Сташкевич. 1 сни їхні справдились. Директор фабрики «Промтрико-таж» Шпитальний, директор фабрики «Маспошив» Канєв-ський, директор текстильно-трикотажної фабрики Баршак були тими першими, хто висвятив Сташкевича на рицаря хабаря. Цим дипломованим хапугам був потрібен керівник, який не тільки не заважав би їм тягти, що погано лежить. Ні, їм потрібен був керівник, який би допомагав, організовував зусилля окремих хапуг у струнку систему розкрадання й хабарництва. І такого керівника вони знайшли в особі Сташкевича. Голова облпромради не просто допомагав й організовував. Коли в повітрі починало пахнути смаленим, коли його під леглі, забуваючи про обережність, засовували свої лапи в державну кишеню вже навіть не по лікті, а глибше, Сташкевич відводив од хапуг меч правосуддя. Наприкінці 1960 року грозові хмари нависли над директорами фабрик «Маспошив», «Утильпром», «Рекорд», «Різ-нопром», ім. Ватутіна. Директорам вже вчувалося, як грюкнуть, зачинившись за ними двері тюремної камери, але Сташкевич своїм авторитетом розігнав хмари, і директори тоді так і не стали арештантами. Правда, це їм вскочило у добру копійку, але при такій ситуації торгуватися не будеш. Директор фабрики «Різнопром» Дроговоз міг би розповісти багато цікавого про те, як, коли і де відбувалися джентльменські розрахунки між врятованими директорами і головою облпромради. Але Дроговоз скромно мовчить навіть у кабінеті слідчого. Сташкевич і начальник виробничо-технічного відділу облпромради Александровський швидко знайшли спільну мову. Начальник виробничо-технічного відділу був незамінним спеціалістом по виробництву лівої продукції й техніки добування хабарів. Він знав, що майбутній жирний хабар треба вирощувати дбайливо і старанно. Для розширення виробництва лівої продукції Сташкевич з Александров-ським починають торгувати цілими цехами, передаючи обладнання й верстати з однієї фабрики на іншу. Такі ділки, як Ашкінуз, Алойц, Беренштейн, Бейзер та інші…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"