Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1963 №16 Сторінка 2

/ Журнал Перець /Архів / Рік 1963 / № 16 / Сторінка № 2
Журнал Перець 1963 №16 Сторінка 2. червневому Мал. А. АРУТЮНЯНЦА Я»и дай ДРЖ ВЕШ 0 У0В впливом ко суперечність порушує пра теплим- 1 вмиканні. облспо- визначи-в Жито- переможця важко і в Запоріжжі, і що перемож- ведуть між собою неофіці-змагання. Зрозуміло, з них хоче вийти У житті радянських людей праця і побут нерозривно зв’язані. Однак на практиці буває інакше досить робітникові вийти за ворота підприємства, службовцю з установи, колгоспникові з колгоспного поля, як він часто опиняється поза лективу. Звідси і виникає не така вже рідкісна на виробництві людина працює добре, а в побуті вила соціалістичного співжиття. (З доповіді Л. Ф. ІЛЬЇЧОВА на Пленумі ЦК КПРС). БОРОТЬБА У РОЗПАЛІ На роботі «Я 1 і а ТаЖ** --у м а а* * « і вдома ДАЛИ ПЕРЦЮ Високі адміністративно-управлінські видатки в колгоспі ім. Леніна, Старо-більського району на Луганщині, на-’ дихнули поета на вірш «Як у того Омелька...» Ми опублікували вірш в № 10 журналу. А оце й відгук на вірш одержали. Пише нам секретар Луганського сільського обкому КП України т. Леута, що поет написав свого вірша правильно. Зараз у колгоспі ім. Леніна вже скорочено 24 адміністративні одиниці. А діяльність голови правління Тищенка загальні збори колгоспників визнали незадовільною й зняли його з роботи. ЯК ВПЛИВАЄ НЕВІРА Констатуємо прикрий факт: серед деяких людей, яких покликано тішити нашу малечу, панує хибне уявлення, ніби діти в нас ростуть кволими, немічними, ними істотами. До такого висновку приишли, наприклад, керівники Донецького велозаводу, де серед іншої продукції випускають і дитячі велосипеди. Вони роблять їх з такого крихкого, ламкого і, якщо так можна сказати, «недолугого» металу, що при першому ж дотику дитини, від самоката залишаються самі ріжки та ніжки. Ламаються вони, наче зварені з картону. Найміцніші зразки цих самокатів живуть у дитячих руках не більше, як півтижня. На виставці уламків цих дитячих велосипедів з Донецька лежать уже гори... От як впливає невіра в сили наших дітей на якість продукції ОЛИ Осипов ще сидів міжрайонній базі культтоварів Волинської області, його права рука завскладом Бондарук уже сидів на лаві підсудних. Слід сказати, що їм обом не сиділося. Бондаруку не сиділося, бо він правильно догадувався: ще насидиться. А директорові бази Осипову не сиділося, бо він разом з Бондаруком справно стриг покупців... Словом, почуття в обох було таке, наче одного посадили на старого їжака, а другого на небритого кактуса. Іноді Бондарук не витримував і схоплювався на ноги. У такі моменти він анітрохи не крився: Шановні судді! вигукував він. Це Віктор Дмитрович підступно штовхнув мене на згубний шлях хабарництва і здирства! Хто, як не він, узяв на складі мисливську рушницю і цим показав мені поганий приклад? Це він продав громадянці Соломасі піаніно за 440 крб., хоч ціна йому 389 крб. 40 коп., а списав його на продавця залізного краму громадянина Рибковського. Цим ганебним фактом він остаточно розбестив мене! А хто морально розклав мене, коли громадянин Савчук купив коньяк і закусь і пиячив з нами на складі? Він розклав! До того негідник розклав, що я продав Савчукові мотоцикла на 310 карбованців дорожче, а виручкою поділився з своїм безпринципним учителем... Коли пі викривальні промови ді- На цьому стенді виставки ви бачите два автотрансформатори типу РАТ-0,25. Один з них виготовлено на заводі «Запоріжка-бель», другий на Житомирському райпромкомбінаті № 1. Ці трансформатори розташовані поряд не випадково: обидва підприємства альне кожне цем. Але ти, бо мирі досягнуто визначних успіхів. Трансформатори згоряють вже на другий день роботи. Нині змагання увійшло у вирішальну стадію. Боротьба йде буквально за хвилини. Є всі підстави гадати, що запорізькі і житомирські бракороби порадують виставку ще кращими зразками. Мине небагато часу, і трансформатори згорятимуть вже при першому йшли до голови правління живспілки т. Корнійчука, він схопився за голову. Ай-ай-ай! з сумом сказав він. Тепер Віктор Дмитрович скомпрометована людина. Крісло директора бази вже не для нього... І молодці з відділу кадрів негайно ж схопили Осипова за руки, за ноги, висмикнули з директорського крісла, розгойдали…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"