Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1963 №23 Сторінка 4

Перець 1963 №23 Сторінка 4. ЇЗХЖ милі іш тіті ДШЛ Аж не віриться, щоб таке могло трапитись. І з ким? З самим Дмитром Івановичем! Але ж факти... Вони, як кажуть, говорять самі за себе. Отже, надамо слово фактам. ФАКТ ПЕРШИЙ: НЕЙМОВІРНИЙ Дмитро Іванович зіткнувся з ним в ательє індивідуального пошиття. Було це ще в липні. Прихильник мудрого правила: «Готуй сани влітку», Дмитро Іванович вирішив справити собі зимове пальто. Зняли з нього мірку й сказали: Перша примірка у серпні... Точно, у визначений день, Дмитро Іванович прийшов до ательє. Закройщик узяв квитанцію, вийшов у майстерню, а за кілька хвилин повернувся і трагічним голосом повідомив: Кравці ще не той... не бралися до вашого пальта. Вони, розумієте, ще не насукали ниток. Яких ниток?! закліпав очима Дмитро Іванович. Звичайних. А навіщо вам їх сукати? Хіба ви не знаєте? Ми, швейники, тепер самі для себе допоміжний матеріал готуємо. Впроваджуємо в практику досвід металістів. Дмитро Іванович знизав плечима, але нічого не сказав і пішов з ательє. Потім він ще не раз бував тут, але діло не посувалося. Нарешті, коли вдарили перші приморозки, він уже не витримав і категорично зажадав книгу скарг. Закройщик здивувався: Чого ви нервуєте? Ваше пальто готове. І тут же накинув на плечі Дмитру Івановичу новеньке пальто. Воно сиділо на ньому як вилите. Тепер діло за малим, сказав закрой щик, - за кріпильним матеріалом. За яким кріпильним матеріалом?.. не второпав Дмитро Іванович. За гудзиками. От наробимо їх, пришиємо до пальта і носіть на здоров’ячко! Дмитро Іванович аж позеленів. Ви що... і гудзики самі робите?! Самі! Як на всіх солідних підприємствах... На яких підприємствах? Тепер уже здивувався закройщик. - Дмитре Івановичу, ви ж заступник голови Укрраднаргоспу! Невже ви не знаєте, звідки беруться на підпорядкованих вам підприємствах деталі, що звуться кріпильним матеріалом? Чи ви там не буваєте? Дмитро Іванович Поляков, звичайно, бував на підприємствах, але, чесно кажучи, недуже вникав у дрібні деталі. Та після розмови в ательє він вирішив вникнути І от що з цього вийшло. ФАКТ ДРУГИЙ: НЕПРИЄМНИЙ Прийшов заступник голови Укрраднаргоспу на київський завод «Буддормаш». Дмитро Іванович добре знав це підприємство, його найновіші верстати, потужні преси, від кожного удару яких гуде земля. Біля одного такого велетня Дмитро Іванович зупинився: цікаво, яка деталь вийде зараз з-під преса. Дивився, дивився, але нічого не побачив. А прес тим часом працював, щось кував. Але що? Що ви куєте? спитав Дмитро Іванович робітника. Хіба ви не бачите? Робітник нагнувся і підняв болт завбільшки з палець. Дмитро Іванович аж за голову схопився: Таку дрібницю на стой'ятдесятитон-ному велетні?! А що робити, коли ця дрібниця нам увесь план держить... Заступник голови Укрраднаргоспу вже розтулив було рота, щоб наказати припинити таке безглузде знущання з техніки, але... згадав закройщика і мовчки вийшов з цеху. Потім він побував на столичному заводі «Більшовик». Тут перед Дмитром Івановичем постала зовсім інша картина. Картина, можна сказати, ідеальна: штампувальна техніка працювала на максимальну потужність і з максимальною віддачею під молот потрапляв стержень круглого заліза і вискакував з-під нього у вигляді шестигранника. Дмитра Івановича зацікавив цей виробничий процес. Коли шестигранник навантажили на автокар і повезли, він пішов слідом, аж поки не потрапив до механічного цеху.…


 Copyright © 2021-2024 "Перець - гумор і сатира"