Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1963 №23 Сторінка 2

/ Журнал Перець /Архів / Рік 1963 / № 23 / Сторінка № 2
Журнал Перець 1963 №23 Сторінка 2. На території Рутченківського коксохімічного заводу (Донбас) півроку ва ллється аміачна колона. А головний механік заводу т. Буриев все милується розкиданими деталями І з монтажем не квапиться. Головний же інженер Укрголовхімкомплекту т. Литвинов, у якого ми спитали, чи все гаразд по республіці із зберіганням хімічного устаткування, відповів. «У нас повний ажур»... Ось вам і ажур! СТАРАЮТЬСЯ ДЯДІ... Мал В. ГЛИВЕНКА, А казали, що випробування вже закінчились! СІМЕЙНИЙ ПОРТРЕТ Мал. Л КАПЛАНА Побачити своє прізвище в газеті то не така вже й штука. От коли дошкільнята, які й газет не читають, уздрівши тебе, пальчиками почнуть тицяти і гукати. «Ось цей дядя! Цяця дядя!» ото вже штука. Першим здобув таку популярність серед широких мас нечитаючого народу станції Барвінкове директор радгоспу «Степок» т. Псковський. Навколо станції рівненький степ Бідкалася малеча взимку: ні гори, ні узвишшя, з якого на санках можна спускатися. Та оце минулого року дядя Носовський про діток потурбувався. Прибули на станцію міндобрива для рад госпу. Чималеньку гору їх насипали. Забув директор вивезти міндобрива, а малюкам тільки того й треба було цілісіньку зиму з дорогої гори спускалися. Після цього прізвище Носовського з’явилося в обласній газеті. Метнувся директор радгоспу на станцію, а малюки пальчиками: «Ось цей дядя молодець!» Носовський. зрадівши такій популярності, на цю зиму ще вищу гору малюкам готує. Таку ж дорогу! З міндобрив. А на…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"