ГУМОР І САТИРА

Перець 1963 №15 Сторінка 7

/ Перець /Журнал перець / Рік 1963 / № 15 / Сторінка № 7

Перець 1963 №15 Сторінка 7. Мал. І. АЛЕКСАНДРОВИЧА IIЕ ТУДИ ПОЇДЕШ У ФЕЙЛЕТОН ІІІітіІІІІІІ... (ДОПОВНЕННЯ ДО БАБУСИНОЇ КАЗКИ) Десь-не-десь жили та були собі колись хороші та слухняні хлопчики. А в хлопчиків тих бабусі були. І, як усі хороші бабусі, вони тим хлопчикам казки різні розказували. А в казках тих часто таке говорилося: «Прямо поїдеш з конем загинеш. Направо поїдеш сам загинеш. Наліво поїдеш коня загубиш...» Словом, про дуже суворі правила руху в тих казках говорилося. Куди не повернися біда. Аж страшно було малим таке слухати... А потім хлопчики повиростали. Стали дорослими. А як повиростали вони, той стали не такими слухняними, як колись були. І тепер не завжди слухають те, до чого прислухатися повинні. Забули вони бабусину казку, та й почали думати, що їм і направо, і наліво роз’їжджати можна. І почали вони їздити куди і як їм заманеться. Не кіньми, як оті казкові герої, почали їздити, а державними машинами... Забув дехто ту бабусину казку й у Лозів-ському районі на Харківщині. І коли тут у квітні цього року районну нараду скликали, то: заступник голови колгоспу ім. XX партз’їзду т. Простотін на ту нараду вантажною машиною ГАЗ-51 прикотив; директор Близнюківського відтодівельного пункту т. Головаш з такої нагоди молоковоза осідлав; голова колгоспу «Червона зоря» т. Мендрик на тракторі «Бєларусь» із причепом примчав... Забув бабусину казку і завідуючий Ярмо-линецьким районним відділом культури, Хмельницької області, т. Кордонський. Правда, не все забув. Пам’ятав, що в кінці майже кожної казки говорилося щось таке ніби, як: «І я там був, пиво пив. По бороді текло, а в рот не попало». Тому, коли якось не могли дістати пива для заручин, т. Кордонський виділив нареченому машину спеціального призначення, і з легким серцем благословив у мандри. Та скоро пиво п’ється, а не скоро воно привозиться сколесила та машина у два кінці 70 кілометрів, поки те пиво привезли... кує вона швиденько у машину невідкладної медичної допомоги і гайда! Але то тільки, коли йдеться про працівників Северинівської районної лікарні, Комінтернівського району, що на Одещині, чи про працівників об’єднаної залізничної лікарні. їм добре у них є машини невідкладної медичної допомоги. А інші, де тих машин нема, мусять уже рятуватися як хто може. Наприклад, працівники автобази № 10, Чорноморського раднаргоспу, самоскидом на футбольні матчі до одеського стадіону добираються. А працівники спецуправління механізації автокраном. Не веселіші справи з цим і на Запоріжжі. Тут голова колгоспу «40 років Жовтня», Чер-воноармійського виробничого управління, т. Скоропат мусить у Запоріжжя на футбол цілих 25 кілометрів у колгоспній машині ГАЗ-69 трястися. А голова колгоспу «Радянська Україна», Оріхівського району, аж за сто кілометрів у колгоспній «Волзі» на той запорізький стадіон перекочовує... Отак собі й роз’їжджають. А коли, бува, хто нагадає їм, що грішно державну чи колгоспну машину без потреби, як Сидорову козу, ганяти, що не гоже нею розпоряджатися, як своєю власною, а то ще й гірше, вони вдають, що нічого розумнішого і справедливішого в житті своєму не чули, а на* справді думають:…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"