ГУМОР І САТИРА

Перець 1963 №14 Сторінка 7

/ Перець /Журнал перець / Рік 1963 / № 14 / Сторінка № 7

Перець 1963 №14 Сторінка 7. Христо ПЕЛІТЕВ Ілюстрації В. ЗЕЛІНСЬКОГО Ця історія про двох мечок ведмедиць себто, одна з яких була дика, а друга приручена, набрала вже широкого розголосу. Історія дуже смішна, і я вам її охоче розповім. З неї ви дізнаєтесь, як, при правильній годівлі ведмедя, кровожерний звір так перевиховується, що стає вегетаріанцем і починає цілувати свого повелителя. Приключилося це із завгоспом заводу електромоторів у місті к. товаришем Досю Досевим. Саме цей товариш і є головним героєм нашого оповідання... Досю Досев був уже п’ятнадцятим завгоспом на заводі. З чотирнадцяти його попередників ходив на волі лише один, та й той узятий на поруки. Як при такій ситуації Досев рискнув стати завгоспом, звідки він прибув і що робив до цього ніхто не знав. Одного ранку він наче з неба впав прямісінько в коридор управління заводу й відразу ж заходився мастити завіси на дверях, щоб не рипіли. Робив він це старанно і вміло. Новина розлетілася миттю по управлінню й майже всі службовці висипали з кабінетів подивитися на нового завгоспа. А той спокійно і впевнено вмочав квачик у консервну банку з мастилом і змащував завіси. Виходило це у нього дуже вправно і чепурно, він не посадив жодної плями. Порядок мастін-' V ня він теж збагнув перші двері були дирек- ,7торові, за ними двері начальників відділів та А ; Л , х їх заступників і тільки під кінець Досев аби 7 як мазнув двері завкому. Після обіду раптом стало відомо, що новий й завгосп умудрився оббризкати з пульверизато- ра трояндовою водою кабінети директора та І його секретарки. Це піддало жару жіночим теревеням. Жінки вже чекали, що Досев ’ оббризкає пахучою водою і решту кімнат, освіжить там повітря і переб’є стійкий дух тютюну та різного конторського начиння. Та ба! Замість трояндової води Досев приніс солом’яні мати і поклав їх біля всіх дверей. Мати були дуже дешеві і добрячі. Службовці ста-? ранно витирали об них ноги і за якихось два дні управління заводу стало схожим на справжнісінький хлів. Х-?Хоч нововведення завгоспа були несподівані, але люди поступово так звикли до них і до самого Досева, що перестали вже дивуватися. Аж тут пролетіла нова чутка. Швейцар підмітив, що Досев частенько насвистує бравурний кавалерійський марш. Із цього факту виникли нові здогадки: дехто висловив припущення, що новий завгосп у минулому був інтендантом кавалерії. Жіноцтво вельми зацікавилось його особою. Хтось розповів навіть, що якась дівиця з Радомира через Досева вкоротила собі віку Коротше кажучи, все складалося так, що й під п’ятнадцятим завгоспом почав хитатися грунт. Пахло ретельною перевіркою минулого, всіх подробиць життя Досева. І от саме в цей час директор заводу, йдучи у відпустку, замість анкетної перевірки, вручив завгоспові для виконання НАКАЗ № 240. Для потреб господарства купити дві мечки. Строк 24 дні. Відповідає Досев. Директор: (п) печатка. Коли Досев прочитав цей наказ, йому відразу ж захотілося сісти. А сівши, він випив води і знов утупився в папірець. Наказ він читав доти, доки йому не почало ввижатися, що він держить у руках не папірець, а поводок з ведмедем. Ось у такому стані він і пішов до головного бухгалтера заводу Ованеса Хардперцу-ряна. Що нам робити з ведмедями? спитав Досев приглушеним голосом, розгублено дивлячись на бухгалтера. Хардперцурян підвівся, підійшов до дверей, виглянув у коридор, потім замкнув двері і важко сів на стілець. Не знаю, - промовив він. Найгірше те, що в бюджеті немає статті на придбання ведмедів. Статтю викроїмо, сказав Досев. Погано, що наказ незрозумілий. Як незрозумілий? підвівся Хардперцурян. Точно не сказано, яких саме мечок купувати диких чи приручених? Мечок багато! Хардперцурян взяв наказ у руки і вони вдвох ще кілька разів прочитали його. Поміркувавши трохи, бухгалтер сказав: Купимо одну дику й одну приручену! Досев зрозумів, що бухгалтер іде на компроміс, і заперечив: Ведмедиць зараз не ловлять, заборонено. Байдуже, сказав бухгалтер, ми виконуємо наказ. Одну купимо у якогось валаха*, а по другу пошлемо людей у Стран-джу! Краще в Рилу, сказав Досев, ближче та й економніше, на командировочні піде менше. З командировочними ще півбіди, а от чи існують єдині державні ціни на мечок. Цю справу якось же треба оформити документами, сказав бухгалтер. Вони довго ще радилися вдвох і вирішили, що Досев пошастає по базарах, знайде там валаха…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"