ГУМОР І САТИРА

Перець 1963 №17 Сторінка 7

/ Перець /Журнал перець / Рік 1963 / № 17 / Сторінка № 7

Перець 1963 №17 Сторінка 7. ШАРДОДА ВІНЧ. Микиті Павловичу ГОДОВАНЦЮ (З НАГОДИ СІМДЕСЯТИРІЧЧЯ) Хоч літами Ви Голос Ваш не постарів... Тож вітаєм, патріарше Українських байкарів! Ваша байка найстарші. гостра, влучна. Всяку нечисть б’є у лоб, З Ваших уст лунає гучно Леонардо і Езоп. Вам співаєм многі літа І від щирих всіх сердець Поздоровлення Посилаєм и в привіти Кам янець. Дружній шарж А. АРУТЮНЯНЦА. Текст Ю. КРУГЛЯКА ФАЛЬШИВА ПОРОДІЛЛЯ (за Е з о п о м) Кому розсада, а кому досада З самої ранньої весни, як тільки пішла в ріст розсада квітів, завідуючий Ровенським міськкомунгоспом Не міг спати. Іде ото Мартин Корнійович вулицями, хається поміж людьми, а квітів, завідуючий Ровенським т Стращук втратив спокій. він ні спокійно працювати, ні міцно штов-- місток, запруджений перехожими, а в кожного перехожого корзина в руках і лопаточка або ніж. Ущипне себе завкомунгоспом за ніс том марення зникає. Так це ж удень, гірше. Марення стає страшнішим. Мартин Корнійович уже явно бачить, як люди з корзинами через місток ідуть, а кра дуться до зеленого господарства і безжалісно зрізають та викопують розсаду квітів. Після однієї такої ночі Мартин Корнійович викликав до себе начальника контори по благоустрою т. Шилова і задав йому кілька запитань теоретичного характеру: Історію вивчав? Так! Пам’ятаєш, як колись фортеці робили неприступним и? Трохи пам’ятаю. Зводили високі мури, обмости... зрадів завміськко-на м і ножами не просто зеленого перед очима - і рап-а вночі В лисиць украв Ну, розшуки, ну, допити, ну, плачі. Ніхто не чув, не відав і не бачив: Сто кіп болячок, Хто скривдив нас! можливо, винуватця, хтось хований запас, допити, І не знайшли б, можливо, винуватця, Коб не один бувалий, спритний Лис. Кричить: «Дивіться, братця. Дивіться, щоб ти, клятий, скис! Лежить Безхвостий Лис в кутку, зітхає, Роздувсь, немов гора. Вам істину кажу: З припасу нашого здихає...». Роджу... Роджу! Поназ’їжджалось лікарів: «Чи ваш Безхвостий іздурів? Щоб Лис родив Не бачили такого дива з див!» Той каже: «Став припарки!» Той радить дати проносне. А третій, мудрий: « Безхвостому відразу стане жарко!» Безхвостий бачить: лишенько моє, Тікать! Важка розплата настає!.. Звідкіль взялася й спритність! Де й ділася вагітність! Пропустіть мене, Трапляється і в нашому житті: роздувсь у животі, Ох-ох! Безхвостий їм: Г' 1 * Впіймають злодія Чуже добро падлюку розпирає, А він: «Ох-ох, роджу! Не бачите І є такі що мліють в співчутті. вмира ю!» - чи дурні, чи в душі святі, Микита ГОДОВАНЕЦЬ. в го. Болить ІН уже майже нічого не бачить. І далі сліпне. Ще трохи чує, але не знати, як дов-йому печінка. Болить і кишка. Десь усередині, за хребтом, щось його ріже, наче вогнем палить. Хворий, наскрізь найсімейнішии О наче вогнем виснаже-чоло- Хворий, пии цей в яга. Він уже й дома не буває, все лікується то в Швейцарії, то в Австрії. їсть він смакувальник. А нещодавно лежачи, а годує ЙОГО сталась для нього ще одна велика неприємність: його головний смакувальник і годувальник Ейд бен Салем вкрав велику суму грошей, викрав найкрасивішу, найулюбленішу його жінку принцесу І.му Мансур і принцесу І.му Мансур втік. Це був для лов’я ги потрясаючий шок. Відрізати їм обом голови! ревів він, качаючись на подушках. найсімеинішого чо- Але... шукай вітра в полі. Від цього він ще серйозніше за хворів, наказав зібрати решту жінок, кілька десятків кращих на-«охорони» великий кілька десятків ложниць, СТІЛЬКИ ж євнухів, великий почет принців і принцес, ДЛЯ КОЖНОГО з по кілька наложниць і і разом з усім цим своїм принців СЛУГ для їх кону вали ровами, робили розвідні Тоді так і зрооимо, мунгоспом. Стіну ми не змуруємо, рови зелене господарство річечкою до мосту, то ми не так і розберемо, щоб люди по ньому його хо- не потрібні, бо відмежовується. Що ж зовсім дили. І пішохідний міст в районі школи № 2, який вірою і правдою служив ровенчанам понад десять років, був негайно розібраний. До т. Стращука повернувся добрий і спокійний сон. втратили настрій Зате втратили спокій які вже не можуть ходити сить робити кілометровий крючок вліво від знесеного мосту. От і розсада, а іншим від того виходить. СОТНІ чере: жителів Ровно, місток і му-вправо або що одному В ГОЛОВІ тільки прикрість і досада. ГОЛОВІ М. БАРТКОВ. іиінішіііііііііі 'іо.ііііі ііг і її гніті регес на. регес иа. печінка і киш- і кишку, ліку- сауд і-аравійський ко- в світі! це найсімей ні- збродом подався знову до Австрії лікувати печінку ватись і від шоку. Він роль Сауд. Хіба може бути дивно, що Са-зовсім виснажений, що йому може бути УД Сг о дошкульно болять ка, а в спині, за хребтом, щось ножем ріже? Та ж він ший чолов’яга Як же може бути інакше з та-найсімейніши м За традицією, свою сімейну бов Сауд хлоп’ячих літ ким ті. чолов’ягою?! лю-проявляти ще почав проявляти ще з дуже рано в жит- Згодом, в один чи інший час, він мав щонайменше 500 жінок них він узяв собі за дружин тільки в одному 1959 році Для Сауда це дуже проста справа. Я з тобою розводжуся, роз-Гїди собі, с к а ж е це воджуся, розводжуся! 40 з йди собі, йди собі! скаже ,ауд за коралом тричі, і жінка... вже не є його жінкою. Я беру тебе за жінку, я беру тебе за жінку, я беру тебе за жінку! скаже знову тричі Сауд і має нову жінку. За корано.м він може мати одночасно 4.000 наложниць, але лише.. ПіТР! Регес-ііа. Іім й гііііі.і пі п бохвати, оезгосподарники, паразити... Захотілось од них мені одпочити. Подумав собі: «А якби узяти, та про хороше написати? Куди ж не глянеш у нас, усю-творять серце ра- усе ви-чисту воду. Та, коли правду уже сказати, в печінках сидять оті тор-безгосподарники, РОФЕСІЯ в мене така од роду водить на щось ди славні, красиві, трудящі справжні дива-чудеса. Подивишся діє: краса!!. А що, як вибрать трохи часу, та написати щось про красу? Хіба ж не личить воно для Перця? Хіба ж краса мені не до серця?!. То раз про красу вже зайшла розмова, і про таке я скажу два слова. У наш вік техніки та кібернетики не забуваємо ми і чудес косметики. На що вже, бачиш, дівчата гарні, а теж не цураються перукарні. Це не хоче ломимо Я-і жіночу, не діло Та те й не просто писать утяти щось в риму вроді... Мені до серця не ті дівулі, що горобцям ото тичуть дулі, не всякі ті вертихвістки-цяці, що, як чорт ладану, бояться праці; у яких тільки роботи й звички, що до знайомої косметички коли слід і не слід вчащати (часу ж не треба позичати!). Не ці мене нині цікавлять птиці, славні всі трудівниці. А, зокрема, і жінки й оті, що трудяться коло верстата, та окрім того ще, річ відома, мають роботу якусь і вдома, і мусять час викроювать все-таки, щоб щось узяти од благ косметики. пригадав я, люди вибрать трохи час)’, й зрозуміло, бо ж, добрі люди! а хто ж ще кращим бути?! Та й, як відомо, вроди ще ж є на світі й закони моди!., то навіть підкреслить хочу красу дівочу. Про це писати приєм-(це й вам, я думаю, зрозуміло). і годі, а тягне бути?! Та за красу їм а наші дівчата, Стривай, пригадав я, було ж про це рішення урядове: на підприємствах отих, де багато жінок трудиться і дівчаток, щоб зайвого клопоту їм не мати, перукарні повідкривати. Щоб там…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"