Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1963 №11 Сторінка 3

Журнал Перець 1963 №11 Сторінка 3. Мал. В. ГЛИВЕНКА ІЗ-ЗА ГОРИ КАМ'ЯНОЇ... З МІСЦЯ В КАР’ЄР Місце те нічим серед багатьох насиджених місць не визначалося. У Житомирі в тресті «Нерудбудматеріали» на тому місці сидів інженер Олексій Йосипович Співак. Якось інженера Співака викликав до себе керуючий трестом т. Бурков. Де місце інженера? спитав він, не зводячи очей із свіжого номера газети, що лежав перед ним. Олексій Йосипович і собі кинув оком на газету і чітко, як по писаному, відрубав: Місце інженера на виробництві! Правильно, погодився керуючий трестом. Місце інженера на виробництві! І саме тому ми, товаришу інженере, переводимо вас на виробництво до Білоцерківського ка-р’єроуправління. Призначаємо вас на посаду директора. Сподіваюся, ви не заперечуєте проти такого підвищення? Інженер мовчав. Керуючий трестом зробив з цього висновок: мовчання знак згоди. ПРОБА ГОЛОСУ Але не таким уже й мовчазним був інженер з тресту. Прибувши на нове місце, він попросив, щоб йому показали директорський кабінет. Глянув і аж позеленів. І тут сидів директор!? процідив він. Я в таких умовах керувати не можу. Мені потрібен кабінет утричі більший! А де ж його тут візьмеш? У нас тільки й того, що директорський кабінет та контора, де сидять всі інші працівники. Переселити мене в контору! наказав новий директор. Переселили... І почав директор керувати. Що то за диван стоїть на Шамраївсько-му кар’єрі? поцікавився він. Йому пояснили: Диван як диван. На пружинах... Перевезти до мене!.. Ні, не в кабінет, а на квартиру. До речі, там я ще бачив письмовий стіл і стільці. Давайте й їх туди ж... Пробачте, але ж то державне майно... нерішуче підказав хтось. І тут стався неймовірної сили вибух! Такої сили, що не чути було, як у кар’єрах рвали граніт. Все заглушив могутній, гнівний керівний бас нового директора. ЩЕДРА ПРИРОДА Серед людей часом трапляються такі, від голосу яких волосся лізе вгору. Саме таким голосом природа щедро наділила Олексія Йосиповича Співака. Хтось інший з такими вокальними даними, можливо, став би проситися на велику сцену. Але Олексій Йосипович вдовольняється меншою аудиторією: він влаштовує концерти своїм підлеглим. І треба прямо сказати, ці концерти стали дуже популярні. На них почали їздити навіть працівники «швидкої допомоги». Недавно вони з одного такого концерту одвезли до лікарні інженера кар’єроуправління К. Подумаєш, тонка натура... криво посміхнувся Олексій Йосипович і наказав подвоїти запаси валідолу на медпункті. А коли Олексій Йосипович прикинув на рахівниці й виявив, що, відколи він керує кар’єром, кількість валідолу, споживаного працівниками управління, незмірно зросла, а кількість каменю і щебеню, видобутого в кар’єрах, Годинник з «кукушкою» катастрофічно впала, він і сам заволав не своїм голосом: Швидку допомогу!.. Але крик той було звернено не до медиків, ні. Директор кар’єроуправління гукав на поміч дружків із тресту. СЕРЦЕ НЕ КАМІНЬ Першою приземлилася Марсельєза Олексіївна Широкова заст. начальника виробничо-технічного відділу. Горить план! пустив перед нею сльозу Олексій Йосипович. П’ятдесят шість процентів. Дійде до вищих інстанцій, то й я…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"