Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1963 №08 Сторінка 5

Перець 1963 №08 Сторінка 5. ДО 80-РІЧЧЯ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ (З НОВИХ ПЕРЕКЛАДІВ) ДИВ() «Андрюха столяр... во! Андрюха спец! Мастак!» Кого б не слухав ти малого чи старого Знай, хвалять всі Андрюху того. Захвалений всіма був бідний хлопець так, Що став, як очманілий. «Заждіть, викрикує, здивую світ я білий! На біса цей верстак? Плював я на рубанки! Одну сокиру дай І я таку штукенцію вам сотворю з болванки, Що ахне весь наш край! Сама сапати і полоть, Сама могтиме і косить, і молотить, і віять, 1 хліб змолоть!» Андрюха здря язик не чеше, Не губить час, не бреше: Скінчив оте казать Сокиру в руки хвать І вже колоду теше! В дворі народу сот із п’ять. Всяк хоче першим бачить те велике диво. А той сокирою орудує сміливо; Хоч пара з нього йде, та здасться він хіба? Летять тріски з-під рук до самого підмурка... Кінчив, і ахнуло село: «Ганьба! З колоди ж вийшла... цурка!» Письменник часом теж: він діло б знав своє Так ні, про нього лиш гучні промови чеше! А взявся за перо дивись, ну, так і є: Андрюха цурку теше! СИЛУЯН Злий Силуян бурмоче стиха: «Тьху, неприкаяна пора! Як сплохував народ: ні одного двора, Де б не було огріха. Куди не ткнись злидар кругом один: Ні хліба, ні тварин. Де конячина є, то шкапа одноока. На все село хоча б один добрячий кінь! Хоч вішайся, така тобі морока: Розор куди не кинь. Бідак сумний лив сльози майже градом. і за чужих коней? Так, так! Бо цей лайдак Був... конокрадом! Дружній шарж КУКРИНІКСИ. 1932 р. КОЛЕСО І КІНЬ У возі колесо прежалібно скрипіло. «Мій друже, кінь, що ледь чвалав, Дивуючись, у нього запитав, У чому діло? Що означає скарга ця твоя? Вантаж-бо весь везеш не ти, а я!» Так, дехто теж: скорботноликий, Понятий шанолюбством злим Скрипить про подвиг про великий, Старанням хвалячись...…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"