ГУМОР І САТИРА

Перець 1963 №12 Сторінка 9

(Народні усмішки)

/ Перець /Журнал перець / Рік 1963 / № 12 / Сторінка № 9

Перець 1963 №12 Сторінка 9 - Народні усмішки. ВСЕ БУЛО готово. Доповідач Харлампій Харито нович Гембастий перегортав останні сторінки свого виступу; голова місцевкому Кирило Самсонович Не-пийвода стурбовано ходив по кімнаті. Обличчя його було проштамповано виразом такої глибокої заклопотаності, ніби він відповідав за майбутнє усього людства. Він хвилювався: хоч би чогось не забути. Чи все передбачено? Лозунги ніби всі на місці. І не які-небудь формальні, позичені з передовиць... Ось над сценою всім кинеться в очі «Достроково побудуємо комунізм!» Сам придумав. І оксамитова драпіровка в директорській ложі є, і пожежник на своєму місці стоїть у блискучій касці... Все, ніби, як у людей. У залі люстра на шістдесят два пуди. Як блисне аж очі ріже. Хай знають наших! Відкриваємо ж не Будинок культури, а цілий Палац! Кирило Самсонович усміхнувся. А ловко він техніка Ваську сплавив. Відпочинь, мовляв, сьогодні. Ну й вдасться ж таке пронирливе. Стій собі коло пульта та смикай за свої рубильники. Так ні ж до всього йому діло є. Нічого, обійдемося на цей раз і без непроше-них представників громадськості. Так воно спокійніше. Але якийсь підпільний шашіль точить профспілкову душу Кирила Самсоновича. Дунайки, гаспидські душі, не дістали. А коли ще про це говорилося... А шеф так же її любить. Сцена крутиться... Це добре як у Києві!.. Ікра є. Ота, як її, зернова, чи зерно-фуражна... Та дорога ж, бісова личина! Раптом Кирило Самсонович зупинився посеред кімнати, потер долонею лоба. Здається, ніби й усе... Ага, а юшка? Він відчинив двері в сусідню кімнату. Там метушився коло довгого столу взятий напрокат із чайної повар. Яшко, гукнув стривожено Кирило Самсонович, як з юшкою, голубе? Вариться, кажеш. Дивися ж мені, щоб усе було в ажурі. Усяка там калькуляція, імітація і все таке інше! Да! спохватився Кирило Самсонович і застережливо підняв угору палець. Ти ж пам’ятай, що Васьки сьогодні не буде, і ти на двох бойових постах. Як тільки Харлампій Харитонович на трибуну включай люстру. Враз тишу розірвав дзвінок. Кирило Самсонович аж здригнувся з несподіванки, а потім задоволено усміхнувся: А як дзвонить, бісова душа! Що тобі та симфонія!... Що то, значить, постаралася людина... Побіг на сцену. Піднялася завіса. За столом сиділа президія. Кирило Самсонович прокашлявся і надав слово Гем-бастому. Той, притримуючи під пахвою синю папку, поважно вийшов на трибуну. Товариші! сказав він. Але більше не встиг промовити й слова: на сцені щось несміливо скрикнуло, потім зарипіло, ніби нема-щений віз, і на очах в усіх президія і промовець із трибуною по волі попливли направо за лаштунки. Зал на хвилину занімів. З-за сцени донісся переляканий крик Яшки: «Ах чорт! Карусель рабо таїть!», і в залі загриміли оплески... Тим часом президія в повному складі і промовець випливли з іншого боку на сцену. Зал вибухнув ще гучнішими оплесками, але зі сцени ніхто на цю овацію не відповів поклоном. Кирило Самсонович сидів ніби паралізований. Усі в повному зборі пропливли зліва направо і знову зникли за лаштунками... На третьому оберті президія виїхала на сцену вже без Кирила Самсоновича. В той час, відштовхнувши розгубленого Яшку, він стояв біля пульта управління і смикав до себе один за одним усі рубильники. У залі й на сцені погасло світло, і президія за столом, і промовець з трибуною зробили кілька обертів у темноті. Потім світло спалахнуло знову і присутні в залі ахнули сцена розкрутилася так, що аж в очах рябіло. Вона уже не скрипіла, не рипіла, а самовпевнено і загрозливо гула. Харлампій Харитонович, поклавши свою пишну лисину на текст не-виголошеного виступу, міцно тримався обома руками за трибуну. Із залу хтось захоплено вигукнув: От фугує!.. Нарешті, звідкись прибіг електромонтер Вася Плоскогубцев. Він поворожив щось коло пульта, і все зупинилося. Доповідач і кілька членів президії непевною ходою попрямували за куліси. Було ясно, що зараз їм зовсім не до дунайки, не до ікри і не до юшки. Кирило Самсонович обводив усіх очманілим поглядом і розводив руками... Н. БУГАЄНКО. ГОСТИННА КУМА Зайшов якось кум до куми. А вона якраз вареники варила. Подумала, що доведеться кума почастувати, і жаль вареників стало. От вона…

Народні усмішки

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"