ГУМОР І САТИРА

Перець 1963 №12 Сторінка 5

/ Перець /Журнал перець / Рік 1963 / № 12 / Сторінка № 5

Перець 1963 №12 Сторінка 5. І и*ч І 1 Мал. К. ЗАРУБИ Винахідливий браконьєр. сті повідомила редакцію, то губителям відбили охоту ласувати рибкою. їх добре оштрафовано, а браконьєрську снасть у них конфісковано. Начальника турбази Дніпродзержин-ського азотно-тукового заводу Кузнецо-ва та викладача Криворізького гірничого технікуму Стеганцева за незаконну любов до рибки в № 3 журналу зараховано до Клубу губителів природи. Прокуратура Дніпропетровської обла- і "---, Обох ДАЛИ ПЕРЦЮ! а - 4 А у у-л Й * І -Й ж Г 'Л Ч*.' ж у ХлТІ 9 І 7 * і г І.;. 1 л 1 Ж і І Давай рішимо з тобою таку задачу. 11 і от І.' V 1 7X5- ї А 0 ВЕЛЕЛЮДНЕ, багатолике і гомінливе плем’я мисливців та рибалок! На твоєму « звивистому та вибоїстому шляху буває багато щастя й радості, але дуже часто твоє серце журба-печаль огортає... І ти про все пережите тобою Розказуєш, сидячи біля багаття рясною або дубом крислатим, неба в степу широкому... Ех, якби записати твої розповіді на магнітофонну плівку! Ото була б програма для художнього читання! Але ж не беруть з собою мисливці та рибалки магнітофонів. Усе, що завгодно знайдеш у їхніх рюкзаках, а от звуко-апаратів там нема. Чого нема а розповідаєш, під вербою то й просто записуючих того нема! Нехай же виручає нас олівець! Записано до-так, як розповідалося! слівно, все записано Я СЮДИ, А ВІН ТУДИ... Вже й сонце нема. вгору, а підбилося вгору, а кльову куняю... Аж ось враз як шарпоне!.. Я сюди, а він туди, Пригріває... Стою, як поведе, як шарпоне!.. 1 сюди, я його на себе, а він від мене, я його до цього, ну як той, ну отой, що густии у піт мене кинуло, а ноги тремтять, тремтять... Ну, думаю, я ж тебе таки обдурю, чорта лисого! Та знову його сюди, а він туди, а він під теє... Хто він? Короп! Там такий, як порося! Та й що ж? А те, що я підсковзнувся та ляп у воду!.. А короп тільки мелькнув!.. І вудку десь заво- Найкращу! Та й великий же, барбос, був! м НУ й о го ? V Я ж ага, до берега. а він під ага, під очерет... Аж ЛІК. Ну, як добрий кабанюра! СКІЛЬКИ Ж РИБИ БУЛО? Ну, V и день тоді щасливий і на донку випав! брала ж! І на поплавчанку, кидати спінінга а як почав рекусювала. А наловив Насилу стомився, що вже викинути Ну, скажіть ВЗЯВ. Ох, і йшла, щука блешні пе- * V ПІД ВЕРБОЮ РЯСНОЮ... . регеє-иа. з того улову залишилося. Днів три всією сім’єю лише рибу їли. Ще й хлопцям на службу носив. Так скільки ж всієї риби було? Та кажу ж вам, що кілограмів три наловив. А може, й з гаком! І НА ПРОДАЖ ЗАЛИШИЛОСЯ Що ви там толкуєте про сомів?! Не бачили ви справжнього сома. А мені пощастило побачити. Раз на віку! під Каневом. Того року йшла. От і забрів один на бобринецькі луги. А як почала вода спада ти, V Діло було висока вода весною сомище то оселився він у чималому озері. З того и почалося... Виганяють люди на луку кіз з козенятами. Кози додому повертаються, а маленькі козеня- та десь зникають. І ніхто нічого не знає. Аж ось один колгоспник-інтересапт почав слідку- до нього отим оперним співакам! А вгорі раз за разом шугає зозуля і голосно вигукує: «Ку-ку!..» Г Враз, немов по команді, б’є стоголосий жаб’ячий хор, кантатою вихваляючи своє болото! І така тобі симфонія-какофонія над ставком стоїть проти загального чить: «Худо тут, худо тут!..» байкар космополітом його назвав! А в цей час за сизим бором встає заграва... Сходить ласкаве сонце... Та повернемось ставки? Гам ніколи не скучаєш. Оце сидиш, не клює! Починаєш нервувати. Аж тут, V лиш -де не Мал. А. АРУТЮНЯНЦА словами не розкажеш! Лише одуд настрою виступає, все кри-Недарма один до ставка. За що я люблю си- м візьмись, такий собі моторний хлопчина. Чуб білий, очі сірі, а ніс облуплений. Одна штанина підкачана, друга по землі волочиться. 1 ’ 1 І І сидять... А сом ніякого знаку не подає. При лягли вони, подрімати трохи, знову сидять, а озеро мертве тільки місяць у хвильках купається. Коли це перед світанком враз так смиконуло за вірьовку, що аж верба заскрипіла. Попався таки! Почали хлопці тягти... віки не можуть ради дати. годину водили вони чудодія, поки він ухоркався. Аж тоді вже виволокли на берег. Не сом, а страхіття! Як привезли його додому всім селом і їли того сома. А от з’їсти не змог-бо м’ясо старе, дуже тверде. Нічого дивного, сомові, мабуть, років сто було! Порубали решту рибини на куски і повезли до Канева на базарі продавати. Он які соми бувають! Але, щоб виявити такого, то треба багато козенят стратити. А де ви їх візьмете? знову сидять, хвильках Вірите, чотири чоло ради дати. З годину все село збіглося. Так ли, ЩО ВИ ЗНАЄТЕ? друга Як воно, дядьку, бере? Та бере, за пухиря б її брало! А чого ж ви не приїхали минулої неділі? Ох, і брало! Невже? .А що ж я дядько гі... Так він все смик От, якби ви були тоді приїхали!.. Оглянешся, а їх уже троє стоїть. І кожен про щось запитує, кожен висловлює свої міркування, навіть радить. А щоб оті юні натуралісти дали тобі спокій, то даєш їм гачків і спроваджуєш... та не встигнеш черв’яка замінити, як уже з’являється новий дружок... Дядьку! А, дядьку! Навіщо ви Ванькові гачків дали? Хіба він рибалка? Він тільки садках лазить та вишні краде! От, якби мені гарний гачок... Дайте гачків, а я вам черв’яків накопаю!.. Складаємо з юним рибалкою умову. І кожна з високих сторін чесно її виконує. Я йому гачки, він мені черв’ячки. Надвечір знову підходять старі знайомі. А вчора під отією великою вербою дядько сидів, каже луплений ніс. Сидів, сидів, та й виудив... черепаху. Дядько черепахи боїться, просить нас, щоб зняли з гачка. Сміхота!.. А я бачив, Церкви приїжджає, величезного рака виудив! Рака?! Хіба Ого, ще й скільки! Там ухопить, як обценьками! Хлопці! Так чого лочки раків! Складається нова угода, грошова. І обидві високі сторони чесно її виконують. Минає день... Г багато раків. А яка риба може зрівнятися брешу?! На цьому місці один А вудлища закинув, та тільки смик, сидів. вудлища В НЬОГО ДОВГ1-ДОВ-як закинув, та тільки смик, смик, та смик! Ох, і наловив! Повну торбу, якби ви були тоді запит у є, по І 7. м їх 7 і і ) ) - - г ?! 7 і ) р. І І вати, де ж то козенята діваються? І дослідив... Паслося, паслося козеня, а потім пішло до озера води напитися. Тільки воно голову нахилило, як з води висунулася якась потвора а козеня бульк у воду! І не Догадався тоді дядько, що то сом Ч ІЕ. Ех, не знаєте ви, що таке справжня риболовля? Диваки! їх до великих річок тягне! А що гам хорошого? Ловити на проводку? Красно дякую! Ходи вздовж берега та й ходи... А поплавок на бистрій течії готить, там клює... надивишся, що й уві сні він перед очима скаче. Ви запитаєте, а де ж справжнє задоволення рибалки, де його втіха? Озеро, скажу я вам. : ’* Л'…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"