Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1963 №12 Сторінка 3

Перець 1963 №12 Сторінка 3. Мал. В. ГРИГОР’ЄВА СОРОКА- ВОРОНА ДІТЯМ КАШУ ВАРИЛА Відомо, що, наваривши каші, сорока-ворона почала чесно її ділити. Вона: а) тому дала, бо маленький, б) тому дала, бо гарненький, в) тому дала гарно просить, г) тому дала воду носить. Сорока-ворона з Малокучерівсь-кого дитячого будинку дошкільного виховання (Кіцманський район, Чернівецької області) розподіл каші здійснює за більш спрощеною схемою. Більше каші тут одержує не той, хто маленький, не той, хто гарненький, і не той, хто воду носить, а в основному той, хто гарно просить. Таких прохачів на 69 дітей-ви-хованців набралося аж 22! Відверто кажучи, не так щоб і мало. Ми не будемо оперувати грандіозними цифрами з довжелезними низками нулів, які часто наводяться у фейлетонах, щоб довести, як це не гарно, коли люди кра------------------ '----- дуже ж нашого драмі, сметанку! сметани, минаючи осів у підсобці. сальце! дуть. Ні, цифри будуть скромні. Більше того, відразу попереджаємо, що дія фейлетону, як у класичній буде розгортатися на протязі одного дня. Хай вже пізніше бові обов'язки це рахують, скільки казана пливе тижня, місяця, року... Ми чесно стенографу події одного весняного жуть: ніхто не відає, як дає. Мовляв, не скромИо ти свого носа до чужих Цією формулою довгий валися (а як по совісті сказати, і зараз керуються) товариші з Кіц-манського райвно та Чернівецького облвно. Зворушена такою скромністю і тактовністю, директор дитячого будинку Ольга Іванівна Підгірна взяла міцно в свої руки розподіл дитячої каші. Вона взяла за руку бухгалтера Любовицького Юрія Едуардовича, Юрій Едуардович взяв за руку повара Турецьку Марію Іванівну, Марія Іванівна взяла за руку комірника Нагродського Броніславовича, лавович взяв за повара Рідкевич Марія Іванівна Та цур їм, всіх не перерахуєш. Так взявшись за руки, вони дружним колективом пішли в та- нок навколо дитячого казана, приспівуючи: «Коровай, коровай, Хто що любить, вибирай!» Я люблю І кілограм дитячий борщ, Я люблю І кілограм сала теж не захотів пірнати в борщ. Я люблю м'ясце! І добрячий шмат м’яса виринув з борщу, щоб не потрапити до дитячих тарілок. Я люблю солоденьке! І діти того дня пили ледь засо-лоджений компот, бо цукру у них було «позичено» якраз половину. Я люблю какао! Давайте малі, смаки у роблені, вони нять. його сюди! Діти ще них ще не дуже ви-цей напій не оці- їм дамо замість на- екай Ховрах (до миші): Ми вже повним ходом збираємо, а вони й досі з комбайнами возяться! урожай ті, в чиї служ-входить, під-каші з дитячого «наліво» на протязі ватимемо дня. На- стромля-горшків. час керу- Анатолія Анатолій Броніс-руку помічника Марію Іванівну, взяла за руку... као? Давайте оселедцями! Це не жарт, не вигадка фейлетоністів, щоб було смішніше. Смішного тут мало. Оселедець смачна річ, хоч і не дуже висококалорійна. І який-небудь сорокарічний здоровань, випивши гарну чарку, звичайно відмовиться від какао на користь оселедців. Що ж до дітей, особливо віком від 3 до 7 років, то їм корисніше буде випити чашку какао, ніж з’їсти шматок оселедця. Проте снідали діти того ранку саме оселедцями... У такому раціоні є своя злодійська логіка. Наївшись оселедців, діти пили воду до булькання в животиках, і це створювало ілюзію ситості. «Ситий» добавки не попросить, а коли навіть попросить, то можна йому розтлумачити, що переповнювати вже й без того повний шлунок шкідливо. Під час обіду знову можна братися за руки і танцювати, приспівуючи: «Коровай, коровай, Хто що любить, Я люблю котлети! - Будь лет. Коли отоваримо їм какао вибирай!». навіть по дві гора кот- дітям да-…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"