Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1964 №03 Сторінка 2

Журнал Перець 1964 №03 Сторінка 2. ДУШИТЕЛІ І ГУБИТЕЛІ... Наші кращі люди трудящі Ольга СВЯТЕНКО Якось великий наш земляк Остап Вишня писав листа чортам Голубчики! гукав. Та вискочіть хоч разочок з рогами й рогачами і розженіться на браконьєрів, губителів і душителів природи. Розженіться і рогами отуди... Не заперечую, можете й крізь штани шпигати ... Ох, думаємо, якби мрія славного сміхотворця та із основ теоретичних перейшла у практичні. Скажімо, згубник сокирою молоде зелене деревце рубає, чи браконьєр лосеняті горло перегризає, а тут справедлива кара! Чортяка свої довгі роги, як вищесказано, отуди заганяє... Недавно ми оце побували у місті Миргороді. Росте місто, росте про мисловість, росте житлове будівництво, росте і розквітає дерево.. Воно квітуче дерево росте, а його безжально рубають. Виразний приклад: на Миргородському курорті од самої брами аж до центра першого санаторію росла пишна алея пахтливих акацій. Говорять чудову алею сотворила стара адміністрація Прибула нова адміністрація, і застогнала, заплакала квітуча акація. Приїхав новий директор Іван Овсійович Ігнатенко. Прибув, узяв ціпка, поцокав по стовбурах многолітніх чудесних акацій і виголосив директорське кредо: Мій адміністративний стиль симетрія. У мене високохудожній смак хай гине дерево! Хай квіти ростуть! І новоприбулий директор дав наказа негайно зрубати вісімдесят чотири багаторічні деревини. На очах миргородських керівників знищив алею акацій. Натомість посадив півники і кручені паничі. Ростили люди, викохували, і на тобі моя рука владика рубай1 Це весною 1963 року, а восени того ж таки року... Дотримуючись симетрії та ансамблю «квіткової краси», Іван Овсійович губителько роз порядився спиляти сорок величеньких лип. Чудові, многолітні липи з глухим стогоном падали на землю од руки душителів природи. Пішли ми до голови миргородської міської Ради тог Макаренка. Іване Григоровичу! питаємо. Чи чинний артикул на губителів і душителів природи? Чинний нині і завжди, відповів Іван Григорович. Хто і кого зарубав? Алею акацій на курорті вирубали. Хто його знає, нейтрально пояснив миргородський голова. Говорять якась санітарна комісія санкціонувала зрубати акації. А липи хто санкціонував рубати? Іван Григорович комусь подзвонив, запитав Ти в курсі діла, липи на курорті пиляють? У телефон відповіли санкцій на порубку лип ніхто не давав А липи рубали і наступного дня не допоміг телефон. Правди ради,скажемо у Полтаві і по містах та й селах Полтавщини багатенько вироблено красномовних ухвал і постанов: «Прикрутимо губителів », «Закрутимо душителів..», «Розгорнемо боротьбу...», «Перегорнемо...», «Загорнемо...» На ділі ж конкретної, реальної боротьби з душителями і губителями природи, на жаль, не проводиться. и » и На Миргородському курорті поміж санаторіями першим і другим протікає рукав річки Хоролу. І ось на перетині, біля очерету, де будують міст, у прекрасну річку випускають отруйну каламуть. боняє, єй-єй, не затуливши носа, не можна спокійно пройти. Будівники мосту нам казали: Оцю мучительну вонь терпимо і чхаємо. А що вже бідна риба., їй-бо, гине тисячами.. А проста ж штука, поставити трубу і одвести на низину. Тільки ото, мабуть, правдиво в народі кажуть: щоб усе було до пуття, треба ще трохи і ума. Ол. КОВІНЬКА. Лідія ХМЕЛІВСЬКА Галина КОСТЕНКО Мал. А АРУТЮНЯНЦА (РЕПОРТАЖ З ОДНІЄЇ ПРИЙМАЛЬНІ) А це наша заводська установка по випробуванню столів для самодурів... Хмільник... Вимовиш це слово і вже чуєш Хмільницькі радонові ванни це щось чудодійне!.. Сам свідок Одного чоловіка так скрутило мало не на чотирьох повзав А повернувся з Хмільника і, повірите, пробігає стометровку як спринтер-першо-роТрядник Щодо стометровки запевня ти не будемо може, воно й так, а може, трохи й не так. А що хмільницьке радонове джерело має і справді неабиякі цілющі властивості це факт, давно вже дове дений на практиці. Та не про це джерело йдеться Є в Хмільнику (та й не в одному Хмільнику) лікувальний заклад, перед яким і радон часом вибачливо каже: «Пардон!» Тут ліку ють не ревматизми і не радику літи Тут людям допомагають по збутися хвороб, перед якими й медицина безсила Недавно тут вилікували самого головного лікаря славнозвісної хмільницької водолікарні (отієї -де радон!) т. Новицького. У вас, докторе, поставили йому діагноз, дуже небезпечна хвороба серця сердечна недостат ність! Мало того, хвороба дала вже серйозне ускладнення і на вуха!.. Керівник водолікарні слухав, морщився, кліпав очима, та коли йому показали аналізи, він зму шений був погодитись: і з серцем щось не теє, і слух не той Став він і справді безсердечним, і зов сім перестав прислухатися до скарг своїх пацієнтів. Таких скарг, залишених ним без будь-якої відповіді, у канцелярії водолікарні зібралося аж 942. А ще 300 навіть у нерозірваних конвертах було поховано в доб рячій залізній…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"