Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1964 №22 Сторінка 3

Журнал Перець 1964 №22 Сторінка 3. Мене примушують вірити, що все в житті відбувається по волі Випадку. І все, що я роблю, бачу, зустрічаю, калейдоскоп випадковостей. Випадково на мені шляпа, а не відро. 1 взагалі випадково, що я ходжу не на голові. Це не мої дозвільні вигадки. Ці висновки логічний результат зустрічей, про які піде мова. Між іншим, зустрічі ці теж випадковість. Хіба не міг я зустріти бригадира Володимира Скорохода і наладчика Володимира Котенка з заводу імені Лепсе, художника Росуальда Ковбу і Анатолія Мороза з «Більшовика», бригадира Георгія Олександрова і слюсаря Василя Збанацького з мотозаводу, нормувальника Василя Бабича і робітника Михайла Ступникова з заводу верстатів і автоматів імені Горького хіба не міг я їх зустріти в театрі, або читальному залі, або у філармонії. Хіба не міг я побачити їхні обличчя на голубому екрані у натхненному телерепортажі. Або їхні портрети під зворушливою рубрикою «про людей хороших». Так ні ж, побачив їх прізвища у міліцейському протоколі, а самих зустрів у витверезнику. Інтерв’ю давали поодинці. Але всі, абсолютно всі виправдувалися єдиним словом: випадковість. Як потрапив? Випадково! Сам дивуюсь! Дивно, звичайно. Всі намагалися не пити її, прокляту. З усіх сил пробували не пити. А вона, мов той недруг, зустрічі з яким уникаєш, все попадається на твоєму шляху. Ти від неї, вона за тобою. Ти дивитися на неї не можеш, а вона сама у склянку проситься. Ти її виливаєш, а вона ллється в горлянку. А потім відомо, що буває. Людина рачки повзе додому. Абсолютно випадково зустрічається з міліціонером. А там дві-три такі випадковості і до людини надійно прилипає ярлик: завсідник витверезника. Фатальний збіг обставин: най- більше тих ярликів у працівників мотоциклетного заводу. Просто диво-дивне. Сказати, щоб мотоколяски й горілка якось доповнювали одне одного, так цього не скажеш. Головний інженер т. Будилін теж категорично спростовує це. Витівки долі таке його пояснення. Директор заводу т. Нехода не фаталіст, а тут схиляє голову перед Випадком. От якби мова йшла про брак у продукції інша річ. І до першопричини дошукатись можна. А пияцтво не його парафія. У партбюро ніяк не могли зрозуміти, які обставини поєднують цілком суверенні установи мо-тозавод і витверезник. А члени заводського комітету мрійливо чухали потилиці. Вони й не зчулися, як випадково досяг-ли такого «охвату»: аж ЗО членів профспілки побували у витверезнику за якихось 8 місяців. І тільки в комітеті комсомолу радісно згадали, що на підприємстві існує єдиноборець з зеленим змієм. Це заступник директора по кадрах т. Терехов. Алкоголь пережиток! -категорично заявив т. Терехов. Боротися з ним треба! Якби до моїх рук випадково потрапив живий п’яниця, я б його... Але ж до вас потрапляють листи з витверезника, листи з мі- » літі... -- Не бачив, каже Терехов Листи мене якось випадково обминають. Виходить, міліція даремно витрачає папір і час? Мабуть повідомлення з витверезника передаються безпосередньо в бригаду, до бригадира, зробив…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"