ГУМОР І САТИРА

Перець 1964 №20 Сторінка 5

(Народні усмішки)

/ Перець /Журнал перець / Рік 1964 / № 20 / Сторінка № 5

Перець 1964 №20 Сторінка 5 - Народні усмішки. № одн ЕКЗЕКУТОР СТРАШНІШИЙ Було це за панської Польщі. Тоді в школі учнів страхали пеклом та чортами. Отож якось питає учитель малого Івася: Скажи, Івасю, що є найстрашніше? Екзекутор, прошу пана вчителя, відказує той. БІОГРАФІЯ ТАРАНІ СТВОРЕННЯ СВІТУ В УЯВІ ДЕЯКИХ ЛЮБИТЕЛІВ ШТУРМІВЩИНИ Мал. А ВАСИЛЕНКА ЗАСПОКОЇВ Чому? здивувався вчитель. А тому, відповідає Івась, що коли у нас була корова, мама, як були злими, говорили часто до неї: «А щоб тебе чорти забрали!» Але її чорти не забрали, а от прийшов екзекутор та й забрав корову. Надіслав П БОБИК з с. Руда. Жидачівського району Львівської області. Віз чоловій пана на ярмарок у Полтаву. Аж гульн картуза немає. Загубив. Е-е, каже пан, то не велика біда. Через рік, через два все одно ти його викинув би. Раптом біля Решетилівки пан лапнув себе за кишеню й зблід. Ой, лишенько, стогне. Де ж це я гаманець свій посіяв?! Мабуть, ще під Гадячем, ян у багнюці з возом сиділи. Та ви не турбуйтесь дуже. То не велика біда, заспокоює чоловік, Ви б ті гроші все одно у карти програли. ДОБРА ВІДПОВІДЬ Повідомив Б СТАРИКОВ з селища Свіса. Сумської області ПОРОЗУМІЛИСЯ Один пан, гуляючи по фільварку, зачепився за пеньок, упав та й зламав ногу. Ясно, панові не те що бідному селянинові одразу ж до лікаря в місто телеграму послав: «Приїжджайте, я зламав ногу». Одержав лікар ту телеграму І телеграфує від себе: «Подайте точний опис, де саме зламано ногу». За годину одержує відповідь: «За коморою. приїжджайте, бо дуже болить». Один гоноровитий панон задумав насміятися з ветеринара, от і питає його: То ви є доктор від худоби?.. На те ветеринар відповідає спокійно: Там, я... А у вас що болить? Надіслав І. НАРОЛЬСЬКИИ з м. Львова Надіслав О МАРКЕВИЧ з м. Львова. НЕ ДЛЯ СЕБЕ Було це за царя. Будували в одному місті тюрму. Але не вистачило грошей на те будівництво. І пішов тоді інженер до царя. Прийшов І говорить: Допоможіть, царю-батюшко, ту тюрму закінчити, адже я будую її не для себе, а для вас. Надіслав В. ПЕТРУК з с. Немиринці. Хмельницької області Мал Л КАПЛАНА Чи знаєте ви, чим колись озброювався рибалка? По-перше, брав сантиметр, по-друге, циркуль. Не вірите? Тоді давайте звернемося до першоджерела «Коли це: плиг-плиг-плиг! ПоплавокІ Сіп' Є! Ага! Лови, жінко, лови-лови-лови' Держи! Впіймала? Є! Карасик? Давай сантиметр Давай циркуль! Давай обов’язкову постанову губвиконкому. Як там сказано? «Карась, не менш як 3 вершки. Міряти від середини ока до задніпроход-ного плавника...» Добре! Шукай око! Є' Шукай середину ока! Найшла?.. Став сантиметр... Та-а ак! Держи!. Шукай заднепроходний плавник! Я не знаю де! Шукай ззаду! Раз заднепроходний, значить, ззаду! У проході!.. Найшла?.. ..нема! Дивись: плавника нема!.. Щука од'їла! Як же тепер? А я не знаю! Викину! Іди назад, у став! Плавають тут без «заднєпро-ходних»! А потім відповідай!..» Ось так колись мусили рибалити. І про це розповів ще 37 років тому великий гуморист Остап Вишня. Написав, щоб люди посміялися. Словом, несерйозно поставився до теми. А якби на повному серйозі вивчив питання, то замість слова «усмішка» написав би «дисертація» і заробив би вченого ступеня. Скажімо, кандидата біологічних наук. Не вірите? Тоді давайте знову звернемося до першоджерела. Але вже не до гуморески, а до двохсотсторінкової дисертації В. Н. Жукінського «Залежність якості потомства на ранніх етапах життя від віку плідників у риб». Істини ради, свідчимо дисертація дослідника з Інституту гідробіології АН УРСР не зовсім плагіат і не зовсім гумореска. Не зовсім плагіат тому, що об’єктом його шукань був не карась, якому щука «заднепроходний» плавник відкусила. Іхтіолог експериментує иа тарані. А не зовсім гумореска, бо науковець писав її «на повному серйозі». Не будемо дошукуватись до тих обставин, за яких тараня спокусила фахівця. Факт е факт, тараня цілком заполонила його допитливий мозок. І нині він з’ясував, що перед тим як дослідити за кухлем пива смакові якості тарані, слід пощка витись у відповідних інстанціях анкетними даними об’єкта досліду. Головне, з’ясувати, хто такі батьки вашої тарані Якщо мати її надто молода, а батько старий, не жалкуючи, подаруйте її приятелю і спокійно купуйте плавлений сирок тараня неповноцінна1 Але. щоб не бути голослівними, давайте цитувати автора Він запевняє, шо «життєстійкість потомства у тарані може виражатися двома протилежними показниками: смертністю або виживаємістю» іншими словами, або риба виживе, або ско нас Як не схилитись у шані перед таким відкриттям! «Щодо самої тривалості життя, то це досить мінлива вели чина, яка винятково різна у всіх організмів, в тому числі у риб». Ясно? Рибкою або у ранньому дитинстві поласує хижак, або у розквіті сил вона урочисто впише своє ім'я в меню в їдальні самообслуговування Може трапитись, що личинці так і не пощастить стати таранею. Бо, як стверджує автор наукової праці, личинка або виживе, або не виживе Адже «про життєстійкість личинок судили по проценту їх виживаємості або смертності». А чи знаєте ви, від чого особливо залежить розвиток організму тарані’ Ніколи не додумаєтеся! «Від впливу несприятливих випадкових факторів середовища». Ну. скажімо, висохне несподівано море Або необачлива рибка також випадково потрапить до кошика рибалки Тоді її діла швах! Та повернемось до лейтмотиву твору. Як же все ж таки впливає вік батьків на потомство у тарані5 Виявляється, «вік самок має вплив на заплідненість ікри і виживаємість ембріонів, але цей вплив в умовах дослідів виявився не сильним». То. може, все залежить від віку батька? «Вік самців тарані має вплив на заплідненість ікри і виживаємість ембріонів, але цей вплив також був не сильним». А що ж тоді було сильним? Є «підстави припустити шо в дійсності різниця В ЖИТТЄСТІЙКОСТІ ЛИЧИНОК від різних вікових сполук батьків. МОЖЛИВО, існує, але вона, як видно, настільки слабка (І), шо може бути…

Народні усмішки

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"