ГУМОР І САТИРА

Перець 1964 №07 Сторінка 7

/ Перець /Журнал перець / Рік 1964 / № 07 / Сторінка № 7

Перець 1964 №07 Сторінка 7. ЯЙЦЕ КУРКУ НАВЧИЛО (Скорочений варіант поширеної молодіжної повісті) Ганнуся скочила з першого вагона останнього поїзда саме на тій малесенькій, глухій станції, якої нема на карті. Дід Махтей, візник, про всяк випадок запалив не з того кінця люльку, гучно висякався, і відразу упізнав у цій маленькій на зріст, непоказній, вкритій з голови до п’ят ластовинням, кирпатій та конопатій дівчині героїню твору Займайте, значиться, місця, підвезу ближче до конфлікту! запропонував він. А самі, значиться, з котрих будете? З тих самих, діду, безпорадно закинула дівчина обидві скрині на санки. А ви, діду, у той колгосп їдете? Еге ж, значиться, доню, у той. Ньо-о, холера, бодай тебе! по-молодечому радісно стьобнув дід шкапу, і сюжет рушив з місця. Мовчали довго, сторінок з п’ять. Після докладного знайомства з природою Ганнуся не витримала. А водопроводу у вас також нема? Нема, дитино. Загалом, артіль, значиться, на рівні, але птахарство шкутильгає. А ти часом не з дохтурів? З зоотехніків ми. Нічого, діду, не сумуйте, натякнула дівчина, а потім сказала цілком визначено: Налагодимо. Ти диви! удавано перелякався дід. А я думаю, значиться, чого це мені свята Барва ра у сні явилася! Он воно що! Розділ II. Голова артілі Спиридон Пантелеймонович подивився на Ганнусю так, наче перед ним був не освічений зоотехнік, а звичайнісіньке курча з інкубатора. Що? Кури, качки, гиндики, гуси? Та я що, квочка? В мене оно крива падає, а тут водоймища якісь! І не подумаю. Ніяких птахоферм! Ганнуся проковтнула передостанню та останню сльозу і хотіла вже рвучко вийти з правління, щоб змусити автора повісті подумати, що робити далі. Але в цю хвилину перед її очима чіткими шеренгами пройшли всі види сухопутної та водоплавної птиці, і в голові дівчини визрів план... Вона й не знала, що молодий колгоспний коваль Юрко Півник тужить за її веснянкуватою зовнішністю. Не дрімав і дід Махтей, якому так припала до серця невгамовна, бойова, наполеглива дівчина. Розділ III. На сцені сільського клубу сірий підступний Вовк терзав невинних гусей. Драмгуртківці села охоче відгукнулися на пропозицію зоотехніка здійснити постановку давно забутої казочки для дітей молодшого віку. Але в умовах даного колгоспу п’єса для дітей набрала раптом нового, майже дорослого змісту. Недарма ж Спиридон Пантелеймонович відчував, що він сидить на голках. Тепер він розумів, для чого Юрко Півник у неділю закупив у сільмазі голки та шило. Крім того, в образі Вовка голова артілі давно вже підмітив явний натяк на себе. «Це вже підрив авторитету, самозакохано подумав Спиридон Пантелеймонович. Не вийде! Не було ще такого, щоб яйце курку вчило!» Він смертельно образився, аж торохнув кулаком по стільці, і попрямував по дорозі, яка веде до виправлення. Бач, діє, сказав Юрко Півник, який грав головну роль, і його ніжний погляд ковзнув по Качечці, що її втілювала Ганнуся. Розділ IV. Сідай хлопче єхидно проказав дід Мах тей. Щось ти посивів. Видать, перина у тебе стара, нового пуху потребує. А пух береться тільки з птиці. І не кажіть, діду, махнув рукою голова. Зайшов сьогодні вранці у кузню, а там стінгазета, значить, розмальована і вся про мене. Мовляв, рутинер. Сорок років уже…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"