Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1964 №23 Сторінка 5

(Сатиричні мініатюри)
/ Перець /Журнал перець / Рік 1964 / № 23 / Сторінка № 5
Перець 1964 №23 Сторінка 5 - Сатиричні мініатюри. ВАРІАЦІЇ НА КРИМІНАЛЬНІ ТЕМИ Мал. БЕ ША Людина, яка краде годинники. Людина, яка краде години. БУДЕ ПІДНІС том.,, На порозі завішаної килимами вітальні стояв шестикласник Вадим Кендюшенко і настирливо повторював: Ну, мамо, ну пусти мене на стадіон... Вадимова мати Муза Степанівна стогнала Я вже тисячу разів казала: у тебе хворе серце. Зараз прийде лікар, і я візьму у нього довідку, що тобі фізкультура шкодить... Ну, мамо. Там усі хлопці... З нашої школи. Ну, у мене ж нічого не болить. Я один тільки до ма. Пусти, благав Вадим. Видику, ти мене замучив! Нікуди я тебе не пущу. На ось краще шоколадку, візьми книжку і читай. Переконавшись, що нічого від люблячої мами не доб’ється. Вадим неохоче поплентався у спальню. Клацнув замок, і на порозі з’я вився .Кендюшенко старший. Де ти, Музочко? - озвався він. День сьогодні чудовий! Теплий, сонячний! Муза Степанівна притулила застережливо пальця до губ: тихше, мовляв. Тарас Минович запитливо підняв брови і перейшов на шепіт. Що? Га? А де Вадик? Читає, задоволено прошепотіла Муза Степанівна. Не заважай йому... Тарас Минович скривився: Навіщо ти його маринуєш у такий день? Пустила б надвір, до хлопців. Ага! Його пусти. Відразу на стадіоні опиниться, стрибатиме там або за м’ячем ганятиме. Ну і хай ганяє! Здоровіший, буде! Тасю! звела суворо брови хазяйка дому. Ми з тобою, здається, раз і назавжди домовились. що Валик буде піаністом. А піаністам займатися спортом не потрібно і навіть шкідливо пальці загрубіють. Досить, що в тебе зашкарубли. Білоручка це ще не інтелігент... розкрив було рота Тарас Минович, але жінка не дала йому договорити: їли краще поглянь, як наш синочок захоплено читає Марка Твена. Вона стала навшпиньки і поманила чоловіка. Заглянувши у замкову щілину, Муза Степанівна раптом завере щала не своїм голосом: Боже мій! Переляканий Тарас Минович прожогом кинувся до спальні. Вадик стояв серед кімнати догори ногами, а на його підошвах якимось чудом тримався глиняний горщик з квітами. Далі було таке, що й описати важко. Тарас Минович качався з реготу на дивані, примовляючи: «Оце сердечник! Точнісінько, як я в дитинстві...». Вадик сидів на…
 Сатиричні мініатюри

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"