Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1964 №12 Сторінка 9

(Народні усмішки, Друже Перче)
/ Перець /Журнал перець / Рік 1964 / № 12 / Сторінка № 9
Перець 1964 №12 Сторінка 9 - Народні усмішки, Друже Перче. КоФЕАЬНД він сам кудись за- не Н. Тернопільська область. що то моє, але я його не впізнала. , а це абсолютно чорне, ще Я відмовилася одержувати той це примі-сказали там. і ми чекали, ми підпри- ти, Перче, жарт? Нам такі витівки точну назву до «Харків». Реле Ти, звичайно, лярний афоризм «не сміття з хати», його, ку. й сам почав, було, те, що мотоцикла у мене ніколи. Аж надходить з міліції Два роки тому хтось украв у мене мотоцикла марки «ІЖ-56». Ярмолинецьке районне відділення охорони громадського порядку не дуже поспішало знайти злодія. Товариші з районного відділення то плечима знизували, то руками розводили: «А може, того мотоцикла взагалі не було? А може, біг? » Я вже вірити в не було гульк, грізна «бамага» з категоричною вимогою привести мого «ІЖа» на профілактичний техогляд. Виходить, що я сам мушу розшукати вкраденого у мене мотоцикла і привести його на техогляд. Скажи, Перче, ярмолине-цьким охоронцям громадського порядку, що я до них претензій не маю. Не знайшли мотоцикла то хай вже воно так і буде. Але коли хтось на вкраденому у мене мотоциклі хай вони тензій не в аварію влетить, до мене теж пре-мають. П. ГАЙБУРА. с. Зіньків, Ярмолинецького району, Хмельницької області. Чи знаєш ти, що таке відцентровий рух? Ні, ти не знаєш, що таке відцентровий рух! І навіть, коли заглянеш у підручник з фізики, теж не знатимеш. А щоб дізнатися, треба заглянути в населений пункт, який донедавна був райцентром. От хоч би й до нас, в Андріївну. Коли Андріївна ще була райцентром Запорізької області, там розгорнулося будівництво котельні. Вона мала обслужувати місцеву лікарню, школу-інтернат, дитячий садок, дитячі ясла, магазини, Будинок культури, автопарк, ветлікарню та 12 житлових будинків. І все було гаразд, поки Андріївна була райцентром: трест «Цивіль-буд» (керуючий т. Тростенюк) звів стіни котельні і навіть приступив до монтажу трьох казанів марки МГ-2... Та ось Андріївна перестала бути райцентром. Тоді й почався відцентровий рух, будівельники зникли, бажання керівників району довести будівництво до кінця теж. Почали зникати і деякі будівельні матеріали. А головне починає руйнуватися те, на що було витрачено стільки праці і державних грошей. І нікого з керівників Бердянського району, куди тепер входить наша Андріївна, це не турбує. Невже, Перче, тільки в райцентрі мусить бути рай? Нам здається, що й про околиці раю теж забувати слід. С. КУЛАГІН голова селищної Ради, І. ТИХОНОВСЬКИЙ директор школи, С. ЧЕРКЕС головлікар лікарні, А. СЛИВКА зав. дитячим садком, СЕМЕНДЯСВА зав. дитяслами. Г. ТАВШАНОВ директор автопарку, Г. БАБЧЕНКО голова вуличного комітету. Давно вже відомо, що у фокусах ілюзіоністів немає ніякого шахрайства і показують вони ці фокуси без шкоди для глядачів. А от у нас об’явилися фокусники, котрі не тільки туману в очі можуть напустити, а й роздягнуть тебе прилюдно... Ще 27 серпня 1963 р. здала я на приймальний пункт № 25 Теребовлянського побутового комбінату пальто на хімчистку та перефарбування. Усно і квитанцією мене запевнили, що все буде готове до 5 вересня. Однак, минула осінь, відгули зимові хуртовини, відбуяла й весна 1964 року, а одежина моя і понині там. Правда, з Тернопільської фабрики хімчистки якесь пальто привезли, навіть доводили, Моє мало бути фіолетовим і цілим, й з пошматованою підкладкою, мотлох. Після того його перефарбовували ще 6 разів і довели до цілковитої непридатності. Я, було, вже зовсім впала у розпач, але, спасибі, завідуючий приймальним пунктом т. Чорний заспокоїв: «Таких, каже, як ваше, у нас ше одинадцять пальт лежить. Так що ви не одна. Не хочете, каже, пальта забирати, носіть квитанцію!» Бач, Перче, які ілюзіоністи завелися в нас у Теребовлі! Євдокія БУБЛИКОВА. чув попу-винось Ми згадали коли одержали посил-Величеньку посилку вагою 3 кг. 900 г. На посилку але не на таку. Бачиш, замовили одному з ємств Харківського раднар- госпу реле перемикання телевізора важить 120 грамів. І, отже, посилка мала важити разом з упаковкою не більше кілограма. Але на тому підприємстві афоризм «не винось сміття з хати» зрозуміли, як директивну вказівку. «Виносити тивно», зібрали сміття з усього підприємства, запакували в посилку і відправили нам. У нашому колективі з цікавістю вивчали вміст велетенського посилочного ка. Там були й уривки зет, і шматки толю, і доїдки, і навіть пробка під горілки. Лише під мим сподом замовлене…
 Народні усмішки  Друже Перче

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"