Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1964 №14 Сторінка 3

Журнал Перець 1964 №14 Сторінка 3. М ИКОЛА Соломоновим ІІІапі-*’* ро. зважаючи на свою неповну освіту за три класи, ніколи сам не читав книжок про шукачів скарбів. Він тільки краєм вуха чув розповіді про карколомні пригоди деяких молодиків, котрі пускалися в далекі небезпечні мандри, щоб розбагатіти. Наслухавшись тих історій, ІПапіро прийшов до висновку, що герої пригодницьких книжок набиті дурні. «Я, сказав він собі, зроблю не так». І ІПапіро не пустився в далекі мандри за довгим карбованцем. Він обрав для цього коротший шлях - від свого рідного Старо-костянтинова до Немиринець. Тут він благополучно осів на посаді заступника голови ССТ по заготівлях і заготівника одночасно. Для процвітання торгівлі й заготівель, сказав Шапіро, потрібні ініціатива й гроші. Багато грошей! Кажучи так, він несміливо розраховував на одноразову підзвітну суму тисяч на п’ять десять. Але завжди розсудливий, з тверезою головою, Шапіро був ошелешений. Він мало не впав з несподіванки, одержавши під звіт без будь-яких розписок сто тисяч кар-бова нців! Кого б не спокусила така сила грошей? Нехай навіть у старому масштабі цін, але ж сто тисяч! Звичайний хапуга що б зробив? Звичайний хапуга негайно втік би з такою сумою і тут же напився б в дим, а на другий день слізно плакав би десь у міліції, каючись у гріхах. Шапіро був не з таких. Він жив з перспективою. З одержаних грошей узяв собі лише частину, а решту пустив на гендель. Заготівник ходив з лозиною по базарах, виторговував у колгоспників худобу, бив по руках, а потім складав фіктивні документи про якість і вартість товару. Це приносило йому репутацію досвідченого заготівника і... нові гроші. Але гроші, що лежать, то не гроші. І малописьменний Шапіро на ходу опановує премудрості політекономії. За короткий час він уже добре розбирається в різниці цін і величині процента. Спокусивши своєю «ерудицією» завідуючу промтоварною базою райспо-живспілки Маслову-Гуляк, Шапіро паралельно з кооперативною тут же розгортає свою приватну торгівлю. Він бере на базі найхо-довіші товари, реалізує їх на селі, а Маслова-Гуляк списує їх на райунівермаг по міських цінах. Різницю вартості в 7 компаньйони ділять порівну між собою. (Щоб читач мав уяву про розмах тих операцій, скажемо, що лише в 1958 1960 рр. Шапіро взяв у Мас-лової-Гуляк товарів за готівку на 264.827 крб. 14 коп.). Крім того, спритний Шапіро перепродував крадені товари з колишньої артілі інвалідів, які передавав йому якийсь Брик, торгував продуктами з підсобного господарства райспоживспілки, які постачав йому ділок Гольденберг, десятками тисяч привласнював гроші Немиринецького ССТ. «Чисті» гроші, які не пускалися в обіг, Шапіро ховав, перетворював на цінності, розміщував по ощадних книжках. Лише закопаними у нього було знайдено 37.575 карбованців (в новому масштабі цін!). Микола Соломонович Шапіро це лише один з учасників шахрайської операції «гендель», проведеної протягом кількох останніх років в системі Старокостянтинів-ської райспоживспілки. Всього ж злодіїв було двадцять. Серед них виділялися шахраї «аси». Це ті, котрі і на лаві підсудних сидять з «гідністю» у першому ряді. До таких «асів» ми відносимо колишнього голову Немиринецького ССТ В. А. ГІопсуя. У нього було таке правило: чим більше крадеш і чим менше ховаєшся, тим менша на тебе підозра падає. І Попсуй ні від кого не крився. Разом із своїм вірним помічником бухгалтером і другом Кравчуком Попсуй виписував чеки, одержував по…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"