Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1964 №02 Сторінка 3

(Байки)
/ Журнал Перець /Архів / Рік 1964 / № 02 / Сторінка № 3
Журнал Перець 1964 №02 Сторінка 3 - Байки. ИВЕЩ ти собі спокійно на світі, як усі люди на ЗЄМЛІ. в'ялиш рибу під нивко, смалиш «Приму», пописуєш статті, і газети інколи на віть друкують їх. Чим не житуха! Так ні ж. захотілося мені слави кінодраматурга Оголосили конкурс на кращий сценарій Згадав я про оті горшки, котрі ліплять Словом, встругоиув сценарій Сама назва навіює щось поетичне, романтичне, ліричне, енциклопедичне «Ой, вербо, вербо .» А що. як премія? . Уявляю собі, як подивиться на мене наша новенька літредакторка Емілія Іванівна, або просто Милочка' Ви уявляєте собі: одного чудового ранку Милочка почує по радіо «Перша премія при суджується за сценарій «Ой. вербо, вербо» Грицькові Щасливенку». Хай не перша. Хай друга, навіть третя. Невже ж тоді не заіск ряться насмішкуваті оченята Милоччині. нев же не стригтимуть довкола, шукаючи Гриць-ка, невже не зарум'яниться її мила лиця з ямочками? «Оце нашому Грипи Щасливенку таке щастя привалило’ Ну и Гриша А я думала, він не дуже й серйозний...» Ну. і так далі. Редактор руку тисне. Що ж. Григорію Семеновичу, тепер, мабуть, і роботу кинете? запитає про всяк ви падок. - Ще трохи, може, й покручусь у вашій газеті, відповість недбало Гриша По редакції слушок піде: Гриша на творчий хліб іде. На те відповідальний секретар, ві домий скептик і догматик, може кинути «На творче безхліб'я» Як би там не було, а всі розмови крутитимуться навколо Гршіїі і йот сценарію Ви можете уявити, з яким нетерпінням я чекав результатів конкурсу! Коли ж прийшла довгождана газета, я про читав її і шерху вниз, і знизу вгору Але в списках премійованих мене не було Згодом прийшов лист. .V тому листі було сказа но наш сценарій передано в одну із кіностудій для подальшої роботи У мене аж серце заспішило. Е-е. Милочко. ще не все втрачено. «Для подальшої роботи...» Це щось та значить. Листа того я вивчив напам'ять. Тільки підпису і до цього часу не можу іапам’ятати. Піп, мабуть, по злобі вигадав таке прізвище Брондгентрінкер. . А чоловік, по всьому видно, битий, метико ваннії, здорово розібрався в моєму сценарії Не встиг я ще одраювати після листа товариша. Бронд... (Буду далі розбивати на секції і вимовляти посеккійно). Так от, не встиг я ще одраювати після чудового листа товариша Бронда, як знову щастя привалило. Приносить наша листоноша Люба листа На конверті чорним по білому написано «Кіностудія». Знову заспішило серце Розкриваю конверта, а сам думаю: «Легкий на руку товариш Ген» У листі тому було написано приблизно таке. Чому б вам. репортеру, не попробувати своє перо в сценарії? Пришліть нам творчу заявку або лібретто... Серпе моє мало не вискочить з грудей, од щастя мало не розірветься. Хто ж це читає' мої репортажі? Підпис: Іван Гопкало. Вид но, розумна людина, як і мій друг рецензент Василь БОЛЬШАК гНіШиий товариш Трінкер. І прізвище івучить, як чудовий романс Недовго думаючи, я беру копію сценарію «Ой, вербо, вербо...», оддаю Любі - неси, хай гуркотить собі у студію Матимеш контрамарку на прем’єру фільму... Побігла листоноша, а я розкинувся на канапі; ноги праворуч, руки ліворуч, а сам посередині, і думаю собі «Милочка ж нічого не знає. Ні про рецензію товариша Бронда, ні про листа Івана Гопкала. І думає про ме не, як про звичайного собі репортера Ще й оченята свої монгольські жмурить: «А ви щас ливий, Грицю?» Щасливий я Милочко, щасливий! хочу закричати, але живу я в комунальній квар тирі, і звик приглушати емоції, коли вони розбурхаються А може, показати оті листи Ми лочні? Так. між іншим, чиркнути сірником, при палити «Приму» і недбало тикнути на листа Од кінокритика Гена одбою немає... То порад просить, то постійно співробітничати в студії... Чи забути листа з отим чарівним штампом «Кіностудія» на її столі? А потім повернутись, байдуже взяти зі столу, позіхнути навіть і. М.іл А ВАСИЛЕІІКА Підписуйте, не бійтесь! Я просто збираю автографи великих бюрократів. 0 ш? як запитає Милочка, згоряючи від нетерпіння «Що це?», недбало кинути А а. . Це кіностудія штурмує, режисер Іван Гопкало голову морочить. Милочка звузить оченята, насмішкувато кине То ти вже й кінодраматург? Драматург, не драматург, а фільми вже знімають, сказати' таким тоном, немов знімають уже не перший фільм... Але не сказав Милочці нічого і листа не показав. Події ж розвивалися так. Прийшла неспо дівана телеграма з кіностудії: «Вилітайте не гайно. Як будете летіти, телеграфуйте. Гоп кало». Лечу, телеграфую. Ні, спочатку телеграфую, потім лечу 3 нетерпінням чекаю, коли вже приземлиться літак, коли побачу справжню студію, кіноакторів, кгм.. кіноактрис. (Хай Мп-лочка жмурить очі свої монгольські!..) Приземлились. Іду від літака 1 немов я уже не Грицько Щаслнвенко. а Помєіциков. Чухрай або Богдан Чалий. Просто на…
 Байки

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2023 "Перець"