Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1965 №22 Сторінка 9

(Народні усмішки)
/ Перець /Журнал перець / Рік 1965 / № 22 / Сторінка № 9
Перець 1965 №22 Сторінка 9 - Народні усмішки. ПРИЗНАЧИЛИ ПІВНЯ в. о. квочки Мал. В. ГРИГОР’ЄВА УЖЕ РОБИВ... До лікаря підходить чоловік і питає: Скажіть, будь ласка, що робити, щоб ніс не був червоним. На протязі року не пийте ніяких спиртних напоїв, тільки молоко, відповів лікар. Це я вже робив... Коли? Та ще в дитинстві. Повідомив М. ПОИДА з м. Берегове, Закарпатської обл. ТІЛЬКИ ЗИМОЮ У вас у клубі завжди так холодно? клубом. запитали завідуючого НІ. Тільки зимою, відповів той. Курям на сміх. ЗНАЙШОВ ВИХІД СЛАВА ЛАВРІВ Так уже ведеться: одну людину прикрашає лавровий вінок, іншу скромність. Ось ви, шановний читачу, чули про І. С. Гончарова, начальника будівельного управління «Гадяч-сільгоспбуду» тресту «Полтавсіль-госпбуд»? Ні? А шкода. Ім’я цієї людини не сходить з уст жителів міста Лохвиці, Полтавської облас ті. Про нього говорять студенти технікуму харчової промисловості і робітники сирзаводу, його ім’я шепочуть працівники побуту і цеху по обробці та зберіганню кукурудзи, його згадують тихим і не ти хим словом щасливі новосельці. цього унікального фа- I що ж? Жодного друкованого слова про ' хівця. Автобус мчить у Лохвицю. У блокноті традиційне запитання: «Як ви досягли?..» Інтерв’ю не вийшло. З причин тієї самої скромності начальник від інтерв’ю втік. Що ж, зрештою, як кажуть у народі, людина славна не словами, а своїми ділами. А в Лохвиці діла Гончарова на кожному кроці. Наприклад, приміщення технікуму харчової промисловості, яке подарувало місту будівельне управління! Самі колони чого вар ті: не прості саморозбірні, що не день, то по цеглині випадає. А сирзавод! Якби три роки тому його звели як слід, за планом, хіба можливі були б такі чудеса: тільки сонечко пригріє, течуть чорні струмочки. Це плавляться рулони толю, яким укрито дах за воду. Коли наближаєшся до водонапірної башти, з’являється бажання зняти капелюха. Від захоплення. Жителі міста сміливо б’ються об заклад, що нічого подібного в історії будівництва не було і не передбачається. Справа в тому, що водонапірна башта не стоїть, а висить. Не архітектура тобі, а справжній цирк! На 102 сантиметри відхилилася башта від своєї осі. І не падає. Щоправда, ніхто не гарантований від того, що будь-якої хвилини вона не впаде. Може впасти. Більше того, за всіма законами Ьізики повинна впасти. Ось тільки на чию голову невідомо. Відомо лише, що не на голови Гончарова та його вірного соратника старшого виконроба Титарен-ка творців цієї споруди. Бо во ни наближатися до башти не наважуються: ще випрямляти примусять. А спробуй випрямити, коли фундамент її залитий не асфальтом, як передбачалося проектом, а звичайним цементним розчином тим, що під рукою був. А цех…
 Народні усмішки

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"