Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1965 №02 Сторінка 3

/ Журнал Перець /Архів / Рік 1965 / № 02 / Сторінка № 3
Журнал Перець 1965 №02 Сторінка 3. Мал. В. ГЛИВЕНКА Персональний К ЛУБ Усякого вже було з персональним транспортом. У казках засобами пересування героїв здебільшого бувають: мітла, ступа, піч, чарівний килим. У житті реальному зареєстровані випадки, коли моторизованим особистим транспортом є: трактор, пожежна машина, рідко авто-катафалк. А ось Іван Юрійович Кручениця пішов далі. На мітлу й на ступу мені начхать! сказав він. На тракторі їздити тряско, та ніхто мені його й не дасть. На катафалкові? Не естетично! І чолов’яга дочекався такого транспорту, що сполучає в собі багато найчудовіших якостей: швидкість, комфорт, естетичну насолоду, а головне кубатура: скільки чого й не наклади, не видно. Але спершу про самого т. Кру-ченицю. Працює він у Тячеві, Закарпатської області, завідуючим районним відділом культури. Ну, скажіть на милість, хіба можна такій людині хоч на мить одрива-тись від культурного життя? Звісне діло, ні. Це добре і давно розумів і сам Іван Юрійович. Тільки не знав, як це його робити. Поїхав десь на день-два у гості, уже, дивись, щось і прогавив, щось і пропустив. Аж тут нагода. Та яка! Прислали для району пересувний автоклуб. Дорогий, обладнаний апаратурою найновішою. Ото вже техніка! захоплювались люди. Куди твоє діло! Тут тобі й радіовузол! казали одні. Тут тобі й апаратура для демонстрування кінофільмів серед білого дня! говорили інші. «Тут мені місце і для картоплі, і для гусей, і для іншої живності», відмітив про себе Іван Юрійович. Нове життя, новий етап у керівництві культурою почалися у Крученню. Автоклуб так йому сподобався, що Іван Юрійович не вилазить з нього.…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"