Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1965 №12 Сторінка 2

(Байки, Телеграфне Агентство Перця)
Журнал Перець 1965 №12 Сторінка 2 - Байки, Телеграфне Агентство Перця. БАЙКИ В ПРОЗІ Мал. В. ЗЕЛІНСЬКОГО УЕТ Вискочка, цвірінчав бець на Солов’я, ще під не сіялось, а вже ведучу витина. Горо-носом партію Втратила молодь скромність, Ворона й свій глек на капусту. Я тільки в п’ятдесят про-каркала соло... ЯКЕ ТАМ ДИВО Диво сталося з нашим Ле- вом, шепнула Антилопа Зебрі. Чула? Мишей ловить... Яке там диво, же у нього Кіт. Референтом ДОБРЯК Жив Сом на дні під корчем. Та Верховодка якось пробилася до нього: Що скажете про моє перо? Про можливості взагалі? Сом бачив, хто перед ним, але... Такої сріблястої луски, хе-хе... не можна не помітити... І пішла Верховодка розсипати по плесу блискітки, горда, що її, нарешті, визнали. ОСЛИНИЙ ГНІВ Прочув Осел, що Лев почив у бозі. «Нарешті! Діждалися! Скільки кривд він мені чинив... Піду хоч дохлого телепну». І пішов. Прицілився копитом, аж гледь Лев око розплющив: Чого тобі? Е... Мені нічого. Прийшов засвідчити свою пошану. ЛЕКТОР Окунь, що полюбляв виступати з лекцією «Взаємне довір’я основа сім’ї», одружився. І взяв красуню Щуку. Якось приплив додому, а дружини чортма. Де була? запитав, коли та повернулася. У басейні купалась. Окунь настовбурчив плавники. Ти що, може, не віриш мені? Вірю, люба. Але віднині купатимешся дома. У ванні. Іван ВЛАСЕНКО. Прошу продовжити командировку, бо я тут зовсім запарився!.. ЕКСПЕРИМЕНТ З СТАВКОМ ХАРКІВ. (Наш кор.). Спробу перетворити воду на сметану зробив сусідній цукрозавод. Експеримент було проведено з ставком колгоспу «Жовтень» Сахновщанського району. Він спустив туди ядучі відходи виробництва. Після такої домішки вода в ставку і справді стала густою, мов сметана, але дещо відрізняється од неї за смаком і запахом. Очевидно, через це риба в ній жити не хоче, а спливає на поверхню догори черевом. Директор цукрозаводу т. Карасик у цьому ставку ще не купався: він людина обережна. МЕХАНІЗОВАНЕ СІДАЛО ПОЛТАВА. (Наш кор.). У колгос пі ім. Карла Маркса Полтавського району почали функціонувати нові механізовані сідала для горобців. На устаткування сідал пішли доїльні апарати, придбані два роки тому для молочнотоварних ферм № 1 та № 2. Районні організації збираються відзначити цінну ініціативу правління колгоспу у використанні сільськогосподарської техніки. ЗАГНУЗДАНА БЛИСКАВКА ЧЕРКАСИ. (Наш кор.). Над проб лемою використання енергії блискавки на потребу людини вже давно б’ється передова наукова думка. Та тільки недавно пощастило досягти деякого успіху в цій справі. Цими щасливцями виявились працівники Київського виробничо-рекламного комбінату. Вони одержали від Черкаського обласного управління Держстраху 1331 карбованець за га-зосвітлову рекламу, яка за весь час свого існування (два роки) ні разу ще не світилася. Тільки блиснуло! пш : . Іі еі і паІ. пі Не знаю, які саме догадки блискавично пронизали свідомість моїх домочадців, але коли, повернувшись із Чернівців, я бадьоро переступив поріг власної квартири, всі вони якось раптом розгубились і зачудовано дивились на мою голову. Поволі шок минув. І тоді дружина, замість радісного привітання після розлуки, тремтячим голосом запитала: Що це в тебе? тут тільки я зрозумів причину переляку. Бачите, у відрядження я поїхав у простенькому кашкеті, а через тиждень повернувся у бордовій тюбетейці, від якої трохи відгонило гасом, оселедцями, потрійним одеколоном і іце чимось із прейскурантного асортименту сільської крамниці. Те, що я виїхав на Буковину в кашкеті, було моєю фатальною помилкою. Тільки-но я з’являвся в якомусь селі, як моя нічим непримітна особа починала приваблювати особливу увагу чоловічої половини населення. Одні виходили до воріт і довго проводжали мене закоханими поглядами; інші при зустрічі зупинялись і жадібно поглядали на мою голову; а були й такі, що рішуче підходили й рубали: «Славний ще кашкетик. Продайте!» Я все це сприймав за жарт, аж доки в селі Тарасівцях, Новоселицького району, не дійшло до мене. За бочечку вина згодні? запропонував мені простоволосий мужчина з пролисиною. А ви купіть у крамниці! Підіть та подивіться! сумно відповів простоволосий. І я пішов. Бо не вірив, щоб у крамницях не було кашкетів. Жодного нема! розвів руками продавець Георгій Іванович Лаю. У нас легше сомбреро у якогось туриста виміняти, ніж купити звичайний кашкет. Тоді я поїхав у с. Динівці. Доки дістався до сільунівермагу, зустрічні чоловіки давали мені за кашкета вівцю, ще зовсім нові валянки, а один навіть запропонував жити й харчуватися в нього весь місяць, якщо відпочиватиму в їхньому гарному селі. У крамницю я зайшов, сховавши свою кепку. «Мені б кашкета», звертаюсь до завідуючого. «Ви що, жартуєте?» подивився на мене т. Дирда, ніби я попросив у нього паровозний тендер. Я тоді в с. Припруття, що розкинулось на головному тракті від Новоселиці до Чернівців. Бачу, на пагорбку новенька споруда з суцільною скляною стіною. Мал Я. КАПЛАНА Харківський завод «Авторучка» випускає авторучки низької якості.…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"