Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1965 №07 Сторінка 3

Журнал Перець 1965 №07 Сторінка 3. во славу не паперу-трудяги, а нічого не вартої бомаги О Музо, стань нам у пригоді Не пожалій уже часу, Допоможи у щирій оді Воздать паперові ясу... В час кібернетики, у еру Футбола й телепередач Нам без звичайного паперу Не обійтись-таки, хоч плач. ПРИМІТКА Заради торжества святої істини автор мусить сказати, що ода ця скомпонована при допомозі працівників Чернівецького міськвиконкому, Новобузького райвикон кому, Миколаївської області, та працівників житлового управління Жовтневого району м. Києва. Щоб вони зі скромності від цього, наведемо не відпиралися акти. 1) Мешканці другої квартири будинку N0 39 по вул. Федьковича у Чернівцях одержали не один папі рець, в якому писалося, що вкрай потрібний ремонт ПІДЛОГИ у ЇХ ванній буде проведено тоді-то чи тоді-то. Кожне «тоді-то* щоразу минало, а справа й не ворушилася. Таку ж окозамилювальну цидулу за підписом заступника голови Чернівецького міськвиконкому т. Денисенка одержав і Перець. На ньому пишуть і поеми, Й шляхи викреслюють до зір... Та не за те... 0, не за те ми Прославить хочемо папір... Буває: діло є до тебе. Хоча тобі і не свербить, Але зарадить справі треба, Щось мусиш з нею ти робить. 2) У жовтні минулого року надійшла до Перця депеша з м. Новий Буг, Миколаївської області. В ній повідомлялося, що неприпустимо розтягнутий ремонт Новополтав-ської дільничної лікарні буде закінчено до 1 грудня. Пуста то була обіцянка, хоч і скріплена авторитетним підписом голови Новобузького райвиконкому т. Таранцова. 3) Киянина А. П. Лущика, який з грудня 1963 року проживає в новій квартирі по проспекту Чубаря, № 115, майже через п’ять місяців поспішили втішити папірцем з ЖУ Жовтневого району. Втішили надією, що, нарешті, недоробкам у його квартирі прийде кінець, бо «У д 718 принимает срочньїе мерьі по их устранению, СУ-13 Киевгорстрой-3 обязуется все недоделки... устранить*. Було це у вересні минулого ро- Розв’яжеш ту одну задачу, А вже стоять, дивись, нові, Ну, а за ними ж люди, значить, І, так би мовити, живі... І ворушися знов, небоже!.. Але збагнув якийсь мудрець, Що справі цій зарадить може Звичайний мертвий папірець... Тож для годиться, для порядку Строчить беремось папірці, Приліпим штамп, а чи печатку, Ще й закарлючечку в кінці. І крапка. І підводим риску... Коли ж комусь урвавсь терпець, Знов компонуємо відписку, Всетерпеливий папірець. Мов, так і так, усе в порядку, Без паніки, товариші... Знов підпис ліпимо, печатку,…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"