Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1965 №19 Сторінка 5

Журнал Перець 1965 №19 Сторінка 5. Мал. В. ГРИГОР’ЄВА ЗАЧАРОВАНЕ МІСЦЕ БУРЯКОВІ ШКІДНИКИ «Ми розступились, і пішов шкарбан вивертати ногами по всьому рівному місці, що було коло грядки з огірками. Тільки-но дійшов він проте до половини і хотів розгулятися та викинути ногами на вихор якусь таку свою штуку, не здіймаються ноги та й годі! Що "за напасть! Розгнівався знову, дійшов до середини не бере! хоч ти що: не бере та й не бере! ноги, мов, дерев’яні стали. «Ач, диявольське місце! ач, бісова облуда! Вплутається ж Ірод, ворог роду людського!» Ну, як же сорому набратися перед чумаками? Пустився знову і почав чесати дрібно-дрібно, глянути любо; до середини ні! не витанцьо-вується та й годі! «Ах ти ж, шельминський сатано! щоб ти вдавився гнилою динею! щоб ти маленьким здох, собачий сину! на старість завдав сорому якого!» А було це ще тоді, коли батько дячка ***ської церкви возив у Крим на продаж тютюн. А засвідчено було Миколою Васильовичем Гоголем. Єдине, чого не зробив класик, не повідомив, де саме оте кляте місце. Відомо, що на Полтавщині, а точніше анічичирк! Оце ми й вирішили вказати точну адресу зачарованого місця: Кременчук, вулиця Першотравнева, ЗО. Саме на цьому гиблому місці три роки тому трест «Кременчукпромжитлобуд» почав споруджувати фаб-рику-кухню. Хорошу фабрику! З їдальнею на 200 «посадочних» місць. З відкритою верандою на літню пору ще на 144 місця. З цехом для переробки восьми тонн продуктів на добу. З магазином півфабрикатів. Словом, солідне підприємство. Та як не будували, яких сил не докладали не витанцьовується! У 1963 році одержали будівельники 250 тисяч карбованців, прийшли на майбутній будівельний майданчик та й увігнали у землю традиційний кілок. А не знали того, що місце те зачароване. Кілок було вже паростки пустив, а фабрика-кухня й на метр не піднялася. А коли керуючий трестом С. Г. Жидков дізнався, що обсяг робіт за весь рік виконано лише на 9 процентів, аж за…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"