ГУМОР І САТИРА

Перець 1965 №13 Сторінка 3

/ Перець /Журнал перець / Рік 1965 / № 13 / Сторінка № 3

Перець 1965 №13 Сторінка 3. КРОКОДИЛЯЧІ сльози (ПОДОРОЖ ПЕ Р ЦЯ) Мал. В. ГЛИВЕНКА ВИДНО ПАНА ПО ХАЛЯВАХ (Сценка на товариському суді) А ще кажуть, що крокодилячі сльози нікого розчулити не можуть. Мене, наприклад, вони глибоко зворушили. Бо коли я поцікавився, чого він так побивається та сльози ллє, крокодил відповів: На громадське харчування мене, Перче, кинули. У трест їдалень та кафе м. Херсона. Щоб порядок там навести. А як ти впораєшся з ним, коли їдалень та кафе десятки, а я один. Обійти їх, і то не встигаю. То, може, тобі допомогти? Крокодил зустрів мою пропозицію з надзвичайним ентузіазмом. І, на перший раз, дав мені невеличке завдання: заглянути в деякі харчувальні «точки» та подивитися, як там порядкують і чим відвідувачів годують. * * * Почав я з їдальні Херсонського педінституту. Зайшов і, як годиться, попрямував до умивальника. Шукаю мила, а ним тут і не пахне. Ач, чого захотілося!.. сміються офіціантки. Може, ще й рушника накажете вам дати? Наказувати я, звичайно, не збирався, а попросити попросив. Нема дурних рушника вішати, сміються ті ж дівчата. Повісиш рушника, а його поцуплять, хто за це відповідатиме?., Хіба у вас так часто крадуть рушники? Ну, не крадуть, але можуть вкрасти. А хто за казенну річ відповідатиме ви чи ми? Це, мабуть, була і справді якась незвичайна їдальня. Я ще не встиг переступити її порога, а в мене вже раптом щось зникло. Зник апетит, і я метнувся шукати його десь в іншому місці. Довго ходити не довелося. Ще за сотню метрів від заводу ім. Петровського так апетитно запахло українським борщем, що я почав слину ковтати. Завідуюча заводською їдальнею В. Г. Осор-гіна не боїться, що у неї хтось поцупить мило або рушник. Будь ласка, мийте руки, чистота запорука здоров’я! Шкода тільки, що, дбаючи про чистоту ваших рук, у їдальні забувають про те, до чого вони свої руки докласти мусять. Наприклад, про столи, за якими обідають люди. По цих столах далеко точніше, ніж по копіях меню, що тут підшивають, можна визначити, які страви подавалися вчора, позавчора і навіть тиждень тому... Стіл це що... зауважив один з робітників заводу. Брудний стіл можна накрити газетою. Ти, Перче, подивись краще, як борються за чистоту в їдальні № 19. Заходжу. Дивлюсь. От на кухні стоїть сметана. Свіжа сметана, хороша сметана. ЗО процентів жирності. А от сметану розливають у склянки і несуть у буфет для продажу відвідувачам. Дорога начебто й не далека, а, виявляється, дуже виснажлива: потрапила сметана з кухні в буфет, а вже в ній жирності залишилося тільки 16 процентів. Всього лише кілька метрів пройшла, а так схудла. Похудання сметани не єдине досягнення цієї їдальні. Тут з не меншим успіхом борються і за чистоту державної каси. З цим завданням відмінно справляється касирка О. С. Ткаченко. Якось так у…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"