Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1965 №11 Сторінка 9

Перець 1965 №11 Сторінка 9. Мал. 1. АЛЕКСАНДРОВИЧА Припечатав. Відсканував любомир олійник, опрацював Олег ЛЕСЬКІВ для спільноти: ІШР! РЄГЄС-Ііа. ІІХЄІ1 ІПсІІ.1 111 НЕВСТИГАЮЧІ Лунко продзеленчав дзвоник... На шкільному подвір’ї недружно протупало кілька пар ніг... Деякий час у тісній низенькій класній кімнаті чулися відсапування і охання, а потім все стихло. У клас зайшов учитель. Із-за парт врізнобій пролунало: До-обри-ий де-е-ень! Чому так неорганізовано? замість відповіді на привітання, суворо запитав учитель. Ось ви, наприклад, показав він на задню парту «Камчатку». Заскрипіла кришка, і з-за парти несміливий голос: Давно вчився... Трохи забулося. А про школу забувати не можна. Ніколи! зауважив учитель і розкрив класний журнал. Темою сьогоднішнього уроку є шкільне будівництво, оголосив учитель і окинув поглядом клас. Метод уроку опитування. Почнемо. Першим до дошки вийшов начальник обласного управління капітального будівництва Володимир Федорович Нікулін... Значить, так, опустивши очі долу і ховаючи від учителя шпаргалку, почав Володимир Федорович, як єдиний замовник на будівництво шкіл, я скажу: ведемо зараз II обєктів. їх треба закінчити до нового навчального року... Хоч плану першого кварталу й не виконали, але надалі постараємось... Та ни ще спитайте он тих, підрядчиків! Ніби передчуваючи щось недобре, керуючий трестом «Житомиржитлобуд» т. Грузький зробив вигляд, що ретельно студіює урок. Редактор Ф. МАКІВЧУК. Редакційна колегія: Почули б ми сумну розповідь про те, як у селі Карвінівці Дзержинського району ще в 1957 році школу почали будувати. Довго, з потугами будували. Потім законсервували і аж нині за неї взялися. Замість міжколгоспбуду М. БІЛКУН, к. ЗАРУБА, В. ЗЕЛІНСЬКИЙ, О. МИХАЛЕВИЧ, С. ОЛІЙНИК. Папір Журнал «Перець» № 11 (550) (на украинском язьіке). Адреса редакції: Київ-47, Брест-Литовсьний проспект, 94. Тел. Г-18-2-12, Г-18-3-46, Г-18-3-79 Підписано до друку 19. V. 1965 р. 70х108’ »« 0,75 пап. арк. 2,05 друк. арк. БФ 08040. Зам. 02296. Тираж 500.000 прим. Видавництво і комбінат друку «Радянська Україна», Київ, Брест-Литовський проспект, 94. Прошу, Петре Климентійовичу! розгадав хитрий маневр керуючого досвідчений учитель. Ви вже більш конкретно зупиніться на цьому питанні. Я коротенько про кожен об’єкт, почав Грузький, спершись руками на парту, ніби на трибуну. От будуємо ми школу в селі Андрушках Попільнянського району. Торік ще розпочали. Скажу вам, що зробили чимало уже з землі вилізли і небо той... Отже, школа там у нинішньому році буде? поставив навідне запитання учитель. За планом, то воно звичайно, а як діло покаже? Словом, постараємось, може, якраз і той. Тепер будуємо ми ще школу в с. Мала П’ятигірка Андрушівського району. Там теж котлован уже є, і в котловані дещо є. Хочете, навіть можу намалювати на дошці план розміщення класів... Що ви нас водите по котлованах, перебив учитель. Назвіть школи уже збудо вані. Не можу. Це важко! почухав потилицю Петро Климентійович. Діти!.. Тобто, товариші! Хто знає, піднесіть руку. У класі хтось важко зітхнув. Не піднялась жодна рука. Погано! сказав учитель і почав виставляти оцінки в журналі. Бачу, будете ви мати…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"