Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1965 №11 Сторінка 5

(Байки)
Перець 1965 №11 Сторінка 5 - Байки. Мал. В. ГЛИВЕНКА ЛІ ж А РИБАЛЬСЬКА ЮШКА От і призначили б його завфермою: бачите, як він у свинях кохається. БАЄЧКИ У ПРОЗІ Був запашний травневий вечір. Ми з доктором Коноваленком сиділи у вагоні поїзда Сімферополь Київ Я стояв біля відчине-вдихаючи густий запах черемхи, ного вікна, що цвіла у скверику перед вагоном, а Коноваленко, лежачи з цигаркою в зубах на м’якому дивані, розповідав кримські новини. Це просто неймовірне! захлинаючись від захоплення. Зробити таку V говорив він, операцію в умовах звичайного санаторію! Якби мені сказали, що її зробив не Агносов, а хтось інший, я, як хірург, не повірив би. Але би мені сказали, що її зробив не Агносов, Петя Агносов... Це винятковий талант серед талантів. Ще коли ми з ним вчилися в інституті, я пророчив йому велику кар’єру. Хто знає близько Коноваленка, той знає і його хворобу. Він колекціонер. Не філателіст не нумізмат, а, так би мовити, знаменитолог. колекціонує знаменитості. Всі його дру- - це визначні діячі, таланти, знаменитості. Всі вони його стрічах з ним цілуються, а прощаючись, чуть отакими, як горох, слізьми. Ось учора був у Борі Патона... інтересний отак а потім, ще кілька відомих прізвищ, гляне на годинника й скаже: Я й забув, що треба бігти до Миші Ко-ломийченка. Думаємо вискочить кудись б Я Никон БУГАЄНКО здався. Пішов працювати санітаром. Через Він зі Діячі, дуже люблять, при зу-, пла- А які шашлики робить! чолов’яга... А які шашлики робить! звичайно починає розмову Коноваленко нанизавши, як шашлик на паличку, лимптспла. думаємо ВИСКОЧИТЬ КуДИСЬ В ЛІСОК подихать повітрям... Саша Корнійчук обіцяв приєднатись. Скаже отаке, а він каже чи бреше, бо за водилося. Не станеш академіку Патону і розпитувати, чи був у ти стій та й думай: правду і ним і таке й таке же дзвонити, скажімо, нього вчора Коноваленко. центрі уваги професор Агносов , нагодився врятував життя Вечірня «зорька», рибальська юшка і ніде ніщо ані шелесне. Тільки деколи над головою пролопотить важкий крижень і впаде грудьми на тихе плесо десь там, за комишами. Або зачерпнеш позачергово юшки, стукнувши ложкою по казану, і знову тиша, і знову спокій. І чого тільки в цей час не наговориш, чого тільки не наобіцяєш, сьорбаючи на свіжому повітрі справжню рибальську юшку. І як тільки наївся, так тебе, як і рибалку, тягне на якісь вигадки. 3 язика вже ніби не юшка, а мед словесний. тебе слухають. І знову анішелесь, і тільки сьор- вечірню -гектарного ставка по казану, і знову тиша, і знову спокій. не наговориш, тільки не наобіцяєш, сьорбаючи на свіжому по-г’ ' наївся, так тебе, як і рибалку, Так і тече, так і тече. Ти говориш, т а бання юшки порушує цю вечірню тишу над спокійним плесом 300-гектарного ставка «Ко-у птахорадгоспі «Острожани», що на Чер- нела» кащині. І знову тиха, невимушена розмова: Вам потрібні гребля шлюз, не мине й року, республіканського тресту «Укррадгоспспецбуду» не мине и року, Матимете і шлюз? каже представник т. Федосов. А поки що спускайте воду, вису- Розмови 4 * шуите став. Потім юшка кінчається. втихають. Федосов сідає у машину і мчить на Київ. Не подає голосу тиждень, місяць. Незабаром і рік мине, а т. Федосов мовчить. Пишуть папірці, ' а він відповідає: «Юшку їв. Навіть пахощі її мені досі вчуваються, а щоб ото обіцяв греблю не пригадую. А якщо, може, й справді говорив, а він відповідає: «Юшку їв. та шлюз на протязі року побудувати, вбийте, не пригадую. А якщо, може, й справді говорив, то не моя в тім вина. Все те через юшку. Багато насьорбався». І думає тепер директор птахорадгоспу «Ост- рожами», що на Черкащині, як би т. Федосова ОБРАЖЕНА І де ти взявся на мою біду, бурчала Тінь на свій Будинок. Тільки сонце мені затуляєш, і глянути на нього через тебе не можу. ЗНАЄ СОБІ ЦІНУ Каламутна вода хвалилася: Я така ж, як і проста джерельна вода, але ч Сьогодні який, і автомобільну катастрофу і одному видатному ленінградському вченому. Про це докладно р ’ ласна газета. Та для Коноваленка це був тільки привід, щоб розпочати погляд цікаву розмову про свою "дружбу і в і перебуваючи в Криму, Про це докладно на розповідала кримська об- відомим професором, якого він знає їй V- довгу і на його і3 майже з «Ж І пелюшок. В той час, коли Коноваленко дійшов десь до половини біографії хірурга Агносова, в купе зайшов середнього віку кремезний чо- на »Й V ловік з інтелігентним обличчям. Поклавши полицю жовтенького саквояжа, він сів у кутку з невели- появою розгорнув газету. Скориставшись яка виникла з ще раз заманути до себе. На вечірню «зорьку», е ще й колір маю на рибальську юшку. На цей раз з «Перцем». к ЗНАЙШОВ ПОРАДНИЦЮ Порадь мені, як виховувати дитя таким Вже й риби морської купили для навару і парочку качат намітили, а от води в ставку й на юшку не зачерпнеш. Де ж ти розводитимеш ту рибу (3000 центнерів у 1965 році за планом), над яким…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"