ГУМОР І САТИРА

Перець 1965 №14 Сторінка 7

(Страшне перо не в гусака)

/ Перець /Журнал перець / Рік 1965 / № 14 / Сторінка № 7

Перець 1965 №14 Сторінка 7 - Страшне перо не в гусака. м, наприк столярни що надхо Дунаєвецькнй район. Хмельницької області Т. ЗОЛОТКОВСЬКИЙ працівник тресту «Пол тавпромбуд». між чо-Коли б Пирожку як вони .................то обидва декілька років ходили б без чобіт, та ще й без грошей.. че, який: бітьмй і Гетуну так шили чоботи, будують Ту школу Поділися, Перме, своїм батьківським досвідом. Нас цікавить одне: де ти діставав соски для свого. Перче* ияти? У славному місті Запоріжжі їх нема, хоч плач. Та Й це не допомагає немовлята справді плачуть, а сосок як не було, так і нема. Правда пару лустушок Придбати ще можна. Але коштують вОНИ аж 2 крб, 32 коп., бо продаються лише в комплекті з дитячою аптечкою. Ми натоптуємо кошики цими навантаженнями і жахаємося. А що, як досвід аптекоуправління підхоплять інші торговельні організації? А що, мк повзунки продаватимуть лише вкупі з повним туристським спорядженням, а пелюшки тільки комплектно зі спальним гарнітуром? Ось чому мя просимо тебе, Перче, поділитися з ким слід своїм батьківським досвідом. Той досвід, може, І нам допоможе. БАТЬКИ-ЗАПОРОЖЦЇ. хочеться возитися виробами на адресу нашого тре-І вони рішуче відмов-розвантажувати їх. ми нагадуємо, що міністерства зобов'язані це нами не хочуть. Клещов - ие уявляєш, які шаф-начальник Дунаєвень-«Міжколгоспбуду* йбГО:ВИИІ Нрс б БЛАЖЕЙ, вчителька ТомашіЙ-ської восьмирічної іцкОлн:.: лад, ми дать сту, л ям ться А кол и за Статутом шляхів вони робити, з нами і розмовляти не хочуть. Один тільки т. Клещов начальник розвантажувальної служби Полтавського відділення розкрив рота, та й той заявив: «Від навальних пучих матеріалів нас увільнив». Виходить, дошки віконні рами чий матеріал знали. Не знав, Перче, що т. Клешова ниці теж рюс і ься повернув мабуть, і ти, з умілих руках Статут заліз-часом перство-на дишло: куди туди і вийшло... двері, «сипу-А ми і не ливі кого Т. гоіун ; та Йогохіїиконргоб :Т; Пирожок, що їм не ШН-юігь; так чобітс кбий будують уі нашому селі нікому. У 1963 : році правління колгоспу виділило «Міжколгоспбуду» кошти для: її будівництва, Будівельянки зробилй розбивку 5ЙІЙИТ00ІЇ і завезли будівельний матеріал. ЧерезрТкм.ІЖхолТосп-будівцізаялалнфуядамент і вигнали Оті .: п :: иьому. будівництво ШКОДИ ло, як цемеят Словоід грОк ш( пішли, а будівництво стало, невідомо ще йкіль-ки СІрйТйЬЙ, Тепер:: ти Зрозумів Пер* : зв'язок школою Вирішили ми запропонувати тобі одне громадське навантаження: підсобити керівникам залізничної станції Полтава-Київська вивантажувати а вагонів і платформ матеріали з якими їм . не хочеться возитися. Мал. В. ГЛИВЕНКА ЯК У ЛЮДЕЙ Що це з твоїм Петьком? Та вчора було святого Петра й Павла, так він лишнього випив. Ось і моя черга. Я швидко входжу до кабінету лікаря. Вітаюся. Добрий день! Роздягайтеся! чую у відповідь. За хвилину в одних трусах стою перед лікарем. На що скаржитесь? запитує лікар, і в цю хвилину дзвонить телефон. Так, відповідає лікар у трубку. Хто? Іван Іванович? Добрий день, Іване Івановичу. Як ловилася, питаєте? Не дуже добре. Лікар зітхає. Два рази затягнули вдало. І риба і раки були. А на третій тільки забрели, як нас і потягли. Як, куди? В контору колгоспу. Відібрали сітку, рибу, обізвали браконьєрами та те й оштрафували. Що? Ні, ні! Ні за які гроші!.. Тепер тільки вудочками... Так на що ви скаржитеся? лікар знову звертається до мене. Щось вухо заболіло. Тут двері з шумом відчиняються, і до кабінету заходить «позачерговий» рожевощокий чоловік. Іване Кузьмичу. добрий день! День добрий, Степане Даниловичу, посміхаючись, відповідає мій лікар, з чим прийшли? Простудився на рибалці. Ну, як там, клює? Кілограмів п’ять карасів наловив. Ну? очі лікаря загорілися. Де? Біля греблі. Біля греблі? Так я там позавчора цілий день просидів і жодного кльову. А на що ловили? На хліб. А що? Треба на макуху. На хліб не бере. Лікар виписує рецепт, і чоловік виходить. Так що у вас? знову запитує мене. Не встиг я розтулити рота, як відчинилися двері і до кабінету зайшов ще один худий, високий «позачерговий». Івану Кузьмичу…

Страшне перо не в гусака

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"