Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1965 №17 Сторінка 2

(Сатиричні мініатюри)
/ Журнал Перець /Архів / Рік 1965 / № 17 / Сторінка № 2
Журнал Перець 1965 №17 Сторінка 2 - Сатиричні мініатюри. НА БАТЬКІВСЬКІ ЗБОРИ Мал. БЕ-ША Лист Іванові Костянтиновичу КУПРІНУ голові Олександрівського міжколгоспбуду-довгобуду, на преславній Донеччині сущому. Особисто, у власні руки. Давай, Жучка, показуй, де школа!.. СА ТИРИ ЧНІ МІН ІА ТЮРИ ПРАВДУ КАЖУТЬ Дурна була, що за тебе Вийшла, каже Настя. Бачиш, правду кажуть люди: Дурень має щастя. В. ПАГИРЯ. м. Мукачеве. А втяли за днину... клямку Митрофану до хліва! В. КОРЧЕНЮК. м. Козятин. ХВАЛЕНИЙ МИТРОФАН Митрофанова дружина Чоловіка вихваля: «Ти в районі ще знайди-но Де такого коваля!» Таж артіль без Митрофана Ні сюди, ані туди! А давайте-но поглянем На оті його труди. В кузні В кузні В кузні молот вибива... дзенька, блямка, ВІН ОБРАЗИВСЯ ДАРМА (За народними мотивами) Вова радість не сховати Вбіг до тата в кабінет: Ой поглянь, поглянь-но, тату, Змалював я твій портрет! Тато глянув: Що ж, чудової Тільки, що це за дива? Чом, скажи, у мене, Вово, Зеленаста голова? Посміхнулись очі хитрі: Ти образився дарма! Що поробиш на палітрі Фарби лисої нема!.. Євген БАНДУРЕНКО. Дорогий мій Іване Костянтиновичу! От на кого не очікував скарги, так це на вас. Такий же був, кажуть, працівник справний, такий же був керівник ретельний і раптом на тобі скарга. Та ще хто скаржиться, Іване Костянтиновичу, малюки, громадяни ясельного віку скаржаться. Ще й говорити як слід не навчилися, а вже пишуть: «Дядя Баня нового садоцка нам не будує». Але, щоб ви мали повнішу уяву про зміст цієї скарги, я з вашого ласкавого дозволу наведу її тут повністю. Те любезні, як казав Кіндрат Галушка, читайте. «Доблий день, діду Пелець! Ми взе і плацемо, ми взе і скацемо. Мозе вам цікаво знати, цого ми плацемо й цого ми скацемо, то ми взе вам лозказемо. Дузе ми плацемо, бо нас дитяций садоцок знаходиться у хаті тьоті Дусі, а хата тьоті Дусі дузе тісна і подвіл’я дузе тісне, і нема де нам забавлятися і нема де лізецка ставити, а ми як пообідаємо, як понаїдаємося болсцу й касі, то дузе нам спатки хо-цеця, а лізок усім не хватає, ло тлеба йти додому спати, а йти дузе нам не хоцеця, бо дузе спатки хоцеця, то ми й плацемо. А буває, діду Пелець, со скацемо. Це коли Васько нам казе: «Не плацте, дулненькі, сколо дядя Баня Куплін новий садоцок нам по-стлоїть. Он баците взе й хандамента викопав. Дядя Баня холосий, дядя Баня цяця. А ми скацемо на одній нозі і пликазуємо: «Дядя Баня бека! Дядя Баня бека!» А Васько дузце селдиться і сципаєця, а ми сце дузце сміємося, а Нінка казе: сам ти, Васько, дулненький, бо не знаєс, со хандамента взе кози зглизли, а дядя Баня цього не бацить, бо як наїсться болсцу й касі, то йому тез спатки хоцеця, а…
 Сатиричні мініатюри

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"