Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1966 №10 Сторінка 3

Журнал Перець 1966 №10 Сторінка 3. Мал. БЕ-ША Зроби ще одного болта, бо не держиться. тут Карпати, отут Прикарпаття, а оту- I І течки Калуш. II Не той Калуш, що димів колись не-І І мічним калійним заводиком і сірів під- сліпкуватими будиночками. А могутній, що підпирає прикарпатське небо димарями заводів, що всміхається прикарпатському сонцю тисячами світлих великих вікон. Отож у той самісінький Калуш, як соколята, злетілися юнаки і юнки. Щоб хіміко-металур-гійний комбінат воздвигнути! І днями і ночами бурликають бульдозери, стогнуть МАЗи і КРАЗи і, як гриби після дощу, виростають нові цехи та споруди. Виростають, і ще швидше виростали б якби всякі кузьки ентузіастам не заважали. ЧЕРЕЗ ДОРІЖКУ, ЧЕРЕЗ БОЛОТО (ПОДОРОЖ ПЕРЦЯ) А ТАКИ ГУМОВИЙ Ото тільки сонечко на світ виб’ється, тільки своє проміння на землю висипле, як у Калуші метушня починається. Біжать молоді і підтоптані. Біжать на автобусні зупинки. Бо, як твердять шофери, «автобус не гумовий і всіх нараз забрати не може». А їхати треба всім. Будова жде, а час іде. І їдуть. Автобус стогне, пасажири пищать, шофери кричать: Люди! Та майте совість! Ресори тріс- .і с н РІЗАЛИ, РІЗАЛИ Різали козла. І одразу ж коптили його тютюновим димом. Різали в гуртожитку, у кімнаті для відпочинку. Одні різали, інші консультували, а ще інші пасивно спостерігали. Риба! стукнув задимлений блондин, аж вікна забряжчали. Що ж, на культосвітньому безриб’ї і «козел» риба. Але молодь тут вміє не тільки козла різати. Вміє співати й декламувати, вміє малювати й танцювати. Вміє і хоче. Та проектанти і молоді сюрприз піднесли: забули представити проект на спорудження палацу культури. А коли їм пригадали, представили. Та будівельники їм назад відставили: Не ті часи, щоб стодолу палацом називати.. Нарешті порозумілися. Нарешті палац росте. Розчудесний палац. А поки він виросте, можна було б у гуртожитках і співати, і танцювати, і на дудку грати. Та тільки, якби комсомольські керівники комбінату сміливіше взяли за роги отого козла. нуть... Хай завтра тріснуть ресори, але сьогодні треба їхати. І ресори таки тріскають. Бо дороги на будову такі горбасто-хвилясто-ямчасті, що пройде автобус п’ятнадцять тисяч кілометрів і вже на ремонт проситься. Жоден до «капі-талки» не доживає. Стоїть ото на «лікуванні» половина парку, а лікувати нічим. Кажуть, що Міністерство автомобільного транспорту та шосейних шляхів УРСР разом з «Укрсільгосптех-нікою» збираються оголосити конкурс на кращу «барахолку», яка калуський автопарк повністю запчастинами забезпечить. го облуправління торгівлі М. М. Грицик її милому не дядько, а директор бази облторгу М. Г. Клочкова не тітка. Персонально на її судженого уваги не звернуть. А від магазинів Калуша давно ту увагу відвернули. ДРОВА РУБАЮТЬ ТРІСКИ СКАЧУТЬ При рубанні дров передбачено тріски, а при новобудовах грязюку. Та…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"