Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1966 №06 Сторінка 2

Журнал Перець 1966 №06 Сторінка 2. ОЧНЕМО, мабуть, з яблука. Того, чиї смакові якості гідно оцінили ще Адам та Єва і поплатилися за це вигнанням з раю. Лев Петрович Горін теж непогано знався на яблуках, хоч і жив не на грішній землі, обіймаючи на ній з магазинів Харків- в раю, а місце директора одного ського міськкоопторгу. Щоправда, дехто вважав це місце райським куточком. І не безпідставно. Адже до магазину № 10, очолюваного Л. П. Горіним, дуже рідко заглядали торговельні інспектори, а керівники міськкоопторгу і зовсім носа не показували. Асортимент товарів, якими торгував Лев Петрович Горін, завжди був великий і різноманітний. Про це невтомно дбав не лише директор магазину, але й його заступник Микола Федорович Хижняк. А їм обом мірою своїх сил і можливостей допомагав товарознавець Рафаїл Михайлович Гольбаум. Товарознавець, треба сказати, з цього чоловіка був дуже і дуже тонкий. Досить було йому нюхнути носом товар, і він уже безпомилково визначав: «Тут чимось пахне...» Або: «Нічим не пахне...» Саме в таку годину, коли нічим начебто не пахло, до ніг Льва Петровича Горіна підкотилося яблуко. Лев Петрович насторожився. Послужлива пам’ять підказала йому, що колись у подібній ситуації в одного мужа пробудилася геніальна думка, і він відкрив закон земного тяжіння. Директор магазину ніяких нових законів відкривати не збирався. З нього було досить і тих, що є. Він би не заперечував навіть, якби певної частини тих законів і зовсім не було. Але так чи інакше, а яблуко привернуло до себе увагу директора. Однак ще більше зацікавив його верткий чоловічок, що підкотився слідом за яблуком. Месхі, відрекомендувався він і, піднявши яблуко, додав: Моє... Можу вам запропонувати необмежену кількість такого товару. Директор зиркнув на свого заступника, той на товарознавця. В останнього роздулися ніздрі. Тут явно чимсь пахне! авторитетно заявив той. Товарознавець обнюхав яблуко, відкусив і, прицмокнувши губами, поклав початок торговельній операції. Невдовзі з Грузії прибуло 117,8 тонни та ких яблук. Всі одне в одне. І для всіх єдина ціна: 1 карбованець 70 копійок за кілограм. Дорогувато... скривився Георгій. Сергійович Куликов директор Харківського міськкоопторгу. Він, очевидно, пригадав, що такі ж яблука йому продавали і місцеві колгоспи, але вдвічі дешевше. Та довго кривитися йому не дала трійка з магазину № 10. За ціною діло не стане! запевнили вони свого керівника. Щось зробимо... І зробили. З допомогою того ж таки С. Е. Месхі, який відрекомендувався повноважним представником колгоспу, що продавав яблука. Цього повпреда цікавила загальна сума виручки, а не деталі, з яких вона складалася. І він великодушно пішов назустріч зрослим вимогам керівництва магазину № 10: переписав накладну. Тепер у ній значилися ті ж 117,8 тонни яблук, але вже як яблука різних сортів і різної ціни: 58000 кілограмів по 1 крб. 90 коп.; 38071 кг по 1 крб. 80 коп.: 8200 кипо 1 крб. і 6389 кг по 60 коп. Сім тисяч кілограмів кавказьких…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"