ГУМОР І САТИРА

Перець 1966 №14 Сторінка 5

(Картини з життя первісної людини, Гуморески)

/ Перець /Журнал перець / Рік 1966 / № 14 / Сторінка № 5

Перець 1966 №14 Сторінка 5 - Картини з життя первісної людини, Гуморески. Мал. В. ГЛИВЕНКА. РОЗДІЛЬНЕ ЗБИРАННЯ У деяких колгоспах, внаслідок недоброякісного ремон-із ладу вже в перші дні жнив. ту, збиральні машини почали виходити ЗАПИСКА В ПРЕЗИДІЮ М язиком вийшов на Сон немов корова Іван Семенович одягнувся, вулицю. Мимо бігли жінки на базар, мели вулицю двірники. Доброго ранку, Іване Семеновичу! Чого це ви так рано шпацируєте? Іван Семенович з якимось острахом подивився на Марію Євтихіївну, ковзнув поглядом по верхній губі. Вусів не було, був просто звабливий пушок, що так років у шістдесят переросте в справжні вуса. Чого ви на мене так дивитесь? захиталися позолочені. кліпси, які півгодини тому бачив у сні на вухах Єсаула. А ви немов чимось заклопотані? А-а, акнув Іван Семенович і по-кривуляв собі далі. Никаючи побіля тенісного корту, Поштар за ажурною залізною сіткою запримітив двох ранніх спортсменів. Обидва вже підтоптані, але затяті, видать. Подивився. В’юнилися-звивалися в трусах за тенісним м’ячиком його підлеглий вусатий Єсаул і відставний льотчик, здоровило Жеребцов. Іван швиденько прошмигнув мимо корту, аби не примітив той здоровань, бо кине ще якесь кусливе слово. Поштареві ж сьогодні не до жартів. Вдома сів за стіл і довго писав доповідну Михайлові Петровичу з приводу вчорашнього. Снідати не став, випив лише склянку кисляку. На роботі його чекав розпечатав, прочитав: «Іване, то я вчора записку підкинув. У своїй промові ти говорив правильно усі сорок три рази «Михайло Петрович». Це вже після записки заїкатись став. От тобі наука, щоб лоба не розбивав поклонами. Приходь завтра на тенісний корт. Менше заїкатимешся. Петро Жеребцов». гмикнув Поштар, насмішника. Йому можна злизала, о О Е С К залі, очікують в нага- чемно років у шістдесят переросте х-хіба... жахнувся Поштаря. «Ми вже всі не не тягне сво- Хлібороби Семенович разів замість У кількості кола перед лист. Звично промовець одпив води нахилився головую- будь-який відправляють на пенсію, до- го візка, на- строково... М-да... Людина він, допові- з-запи- Снилися почав питання перед V м м’ячиком о які смішно системі вався. Це не міг загострити увагу висіли з доповідною, смішки. регеє 11 і. Я ду- . Мал. С. ГЕРАСИМЧУКА. Ги ЇЙ її Маріє Євтихіївно, про риша Єсаула, і полковника Весело підморгував підлозі... налив склянку води, това- хви- Іване, Стогнеш, - а? На вухах його фургоном кру- поштовою і його шматували басом Єсаула: миттю виросли говорили про шахрай. тувати документи на пенсію? Або прилучитися до товариства Жеребцова? Іван гос- 7 і1 а своє про хліб і Шановний Михайло Петрович, звичайно, не міг загострити увагу на страхових лантухах і поштових скринь- хвіртках, обладнані закричала в неї і А. і сказав делікатно Петр... кгм... Михайло Петрович. Сказав «усі», а мав на увазі ганя- ІІІе побачить Петро Михай- образився промовець. А чого я так сказав? Бо хвилю-раз. По-друге, глибоко шаную промовця. У своїй яскравій, аргу-доповіді Петро Михайло- стомились, власні імена забудемо. Невеселі думи обсіли після наради стомились» Поштаря. Мов, ти вже, брат, забалакуватися почав. Чи не час тобі, друже, на пенсію? Таке буває: як пильності у своїй глибо-проникливій доповіді, спрямованій викорінення усіх недоліків, які є які ще будуть. Михайло Петрович го- задихаючись його накрив страховий лантух. повернись на другий бік. спросоння прохрипіла дру- » Ну гак що, візьмемо на трьох? Ти чого гак поспішаєш? - А в мене термінова. завр». Там мені дають печеру в центрі й мамонта нової марки. Ну й звукоізоляція! Чути, як сусід щось пише... АРАДА була велелюдною. Як і годиться, не обійшлося без довгої доповіді і самозвітів на зразок: «Тепер доповім у розрізі по фермах». «А тепер доло-жу в розрізі по культурах». Виступив, між іншим, і н-ський зв’язківець Іван Семенович Поштар. Як зійшов він на трибуну, то, глянувши у зал, зустрівся з насмішкуватим поглядом завідуючого відділом соціального забезпечення, полковника у відставці Петра Жеребцова Весело підморгував той: «Ти, Ваню, гостріше тільки. Зроби критичний розворот і тарань». Жеребцов був відставним льотчиком і, скажімо, в розмові з кандидатом у пенсіонери міг зауважити: А оцей віраж з довоєнними документами мені не подобається... Я знаю, погода була не льотна. Знаю. Але... Так і тепер. І Іван Семенович робив самокритичний розворот. Кожному своє. Хлібороби говорили про пшеницю і всяку пашницю, Поштар самокритикувався…

Картини з життя первісної людини Гуморески

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"