ГУМОР І САТИРА

Перець 1966 №08 Сторінка 5

/ Перець /Журнал перець / Рік 1966 / № 08 / Сторінка № 5

Перець 1966 №08 Сторінка 5. У КОНСТРУКТОРСЬКОМУ БЮРО ПЕРЦЯ Мал. В. ЗЕЛІНСЬКОГО пегеє на. Самохідне шасі для кабінетних керівників. регеє иа. ХУЛІГАН ПОТРЕБУЄ ЧУЙНОСТІ І чуйна громадськість не забарилася. Заступник голови обласної ради товариства «Спар- Ми вже накопичили певний досвід, який показує, що хулігана голими руками не візьмеш, його треба брати руками громадськості. При цьому слід завжди пам’ятати, що хуліган потребує чуйного, уважного, вдумливого ставлення до себе. Він терпіти не може грубості. Не залишились осторонь руху за чуйне ставлення до хулігана й керівники дослідно-експериментального механічного заводу директор А в нас як буває? Не встигне чоловік як слід розійтися, а його раз-раз! і в міліцію. Та ще й, дивись, під холодний душ ставлять, а то й гамівну сорочку надягають. Робітник Львівського електровакуумного за- воду Іван Голодовський прийшов із своєю знайомою Марією С. на квартиру до приятелів. Під час післячаркової розмови настав момент якоїсь неясності. Щоб відновити повне взаєморозуміння, Іван ударив Марію пляшкою по голові. Пляшка залишилась цілою, чого не можна сказати про голову. Жінку відвезли в лікарню з важкими тілесними ушкодженнями. т. Ходєєв і голова завкому профспілки т. Чер-нін. Коли вони дізналися, що п’яний слюсар їхнього заводу, член профспілки Євген Цимбал важко поранив ножем якогось невідомого їм громадянина Мацевка, то зразу ж усілися писати характеристику, з якої дізнаємося, що: «Цимбал Є. М. за час роботи на заводі зарекомендував себе з позитивного боку. Як кращий робітник, призначений бригадиром бригади слюсарів, яка систематично виконує виробничі завдання на 120 125 процентів... Випадків появи на заводі у нетверезому стані не було 3 товаришами ввічливий. В громадському А Голодовського, замість прочитати людині цікаву лекцію про правила хорошого тону, зразу в міліцію. Це дуже образило Голодовського. І він почав справедливо вимагати: Залучіть громадськість! Нехай вона скаже своє слово! Вимога законна. Громадськість залучили. вона сказала своє слово. Керівний «трикутник» І цеху № 2 написав, характеристику, з якої видно, що Голодовський Іван Миколайович, 1937 року народження, освіта 8 класів, людина те, що треба. Упустивши, як незначну деталь, те, що Голодовського до цього вже кілька разів судили за хуліганство, автори зазначають: «Не-обхідно відмітити, що у період роботи в зміні він сумлінно ставився до праці... За час роботи бували випадки прогулу, однак колектив зміни вважав за можливе дати час тов. Голодовсько-му виправитися, і стягнення не накладали». житті заводу бере активну участь». І як це така зразково ввічлива особа та тяжко поранила людину, так ми, знаєте, просто-таки самі дивуємося... А що! Хто заборонить представникам громадськості дивуватися. Тільки одним цим можна обмежуватися. І деякі не обмежуються, а, турбуючись про хулігана, йдуть ще далі. Ото гуляли собі якось по проспекту Леніна підпилі друзяки Борис Мухлинін і Лев Гой-х.ман. Купили сигарети. Не сподобалися. Почали лаяти продавщицю. А її чоловік, що стояв поруч, необачно зауважив: негарно, мовляв, кидатися брутальними словами, та ще на центральній вулиці. Тоді перукар з Львівського вокзалу Лев Гойхман, якому за день набридає бути безмежно ввічливим з клієнтами, вдарив повчальника по голові. Майстер спорту з боксу, тренер обласного товариства «Спартак» Борис так ми, знаєте не Ми далекі від того, щоб акцентувати увагу на залізній логіці авторів характеристики, які зуміли побачити у прогульництві сумлінне ставлення до праці. Але, мабуть, кожного візьме за живе воістину зворушливе ставлення до людини: вона прогулює, а на неї й стягнення не накладають, щоб, бува, не вразити тонку душу Голодовського. Це, думається, і є зразком тієї чуйності, до якої ми, власне, й за- у прогульництві ком тієї чуйності, до якої ми кликаємо. Мухлинін побачив, що його дружок б’є дуже непрофесіонально. І закортіло йому показати, як це робити. Але бити вже не було кого. Тоді ображений у своїх найкращих почуттях Боря схопив лантух борошна й кинув на продавщицю. Промахнувся. Кинув пляшку пива. Розбив кілька пляшок горілки. Він би ще довго отак коверзував, але надійшли працівники міліції і, не прочитавши лекції про правила хорошого тону, відвели Борю з Льовою у райвідділ. Заспокоїлися вони лише тоді, коли на них приміряли гамівні сорочки. Ні на хвилину раніше. так» т. Хенкін, секретар парторганізації т. Кли-мов і хтось з нерозбірливим підписом за голову місцевкому профспілки написали на Бориса Мухлиніна характеристику. З неї недвозначно випливає, що коли хто-небудь у наш час і заслуговує на залізобетонний пам’ятник при житті, то це насамперед Борис Мухлинін. Для цього навіть не дуже важливо знати, що вищезгаданого Борю у свій час уже двічі судили за крадіжку і хуліганство. Тому автори характеристики й обминули цю колоритну детальну. Причому, на відміну від своїх попередників, вони не дивуються, а цілком об’єктивно розмірковують: «Как отрицательная черта в характере Мухлинина является его слабоволие спиртньїм напиткам, но здесь часть виньї дол-жньї взять на себя общественность и админи-страция, которая до некоторой степени упустила из поля зрения слабость Мухлинина к спиртним напиткам». Не будемо вивчати, адміністрація спіймали гаву упустили цю симпатичну слабкість Мухлиніна із поля зору, Цікавіше дізнатися, як саме названі громадськість та адміністрація тепер практично збираються взяти частку вини на себе. По-перше, не ясно, яку саме частку? Якщо, наприклад, суд за злісне і не вперше скоєне хуліганство дасть Мухлиніну, згідно з кодексом, скажімо, три роки, то який саме строк збираються відсидіти за нього представники громадськості і який адміністрація, за яких з усією відповідальністю розписалися Хенкін і Климов. І хто саме має намір…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2025 "Перець - гумор і сатира"