ГУМОР І САТИРА

Перець 1966 №16 Сторінка 5

(Друже Перче)

/ Перець /Журнал перець / Рік 1966 / № 16 / Сторінка № 5

Перець 1966 №16 Сторінка 5 - Друже Перче. Мал. В. ГЛИВЕНКА яг 1 З просимо тебе: навчи нас, горопах недосвідчених. Якусь Там Гарячу І Натуру Криви в Чужеє Без особу шкварили мідь розпинали м а в мацапуру на л и л и на він дуже бридку, душею для прибитку, оддавав в печать; сорому, без бога І восьму заповідь забувши, Чужим пустився за бику, дуже для в без шашлику, шкуру бувши промишлять. 4Й т як добувати з цегли, черепиці, шиферу, дерева та подібних бу- ЙА-мИю дім т * «« ю итмгУ» 4 « і не потрібний. Але Одеське управління «Вторчормет» категорично вимагає від нас іздати 10 тонн металолому!». дівельних матєшіалів металевий брухт. Нам той металобрухт М-да!.. Що не кажіть, а мацапур, які «чужеє Кілограмів 200, відповіли ми ще сяк-так нашкребемо, а більше... жоч ріжте! У нас же цегла, пісок, глина... ! Ке ЦЦ гло. Як посшіалмзд. иа на гпапери та один заплатите 250 карбованців штрафу!» І не злазять з душі. Лякають, директивами допікають. Та все за підписом за- від Одного страшніші! «Підписуйте договір на 10 тонн або ступника начальника Одеського облуправління «Вторчормет» т. Щитова.-7і;. - '' .. Підбивали ми своїх людей, щоб жаструлі та ліжка з дому поприносили, так знаєш же, яка в людей свідомість. Не несуть. * красти заліза не хочуть. А Щитову подавай 10 тонн ЛІі ме меншеЕг:-;'у-:. -' .3 ' : ЖЕх, Перче, якби ти навчив нас з глини металолом робити! КОЛМАГОРОВ, начальник житлово-комунального відділу Дунай- м..Ізмаїл, А. ; т. Щитова. 5 А), ського пароплавства. м. Ізмаїл, -V Одеської області. в ї і і В Млинівський район, Ровенської області. г Є' 'І І . ; "і У місяці липні випала пороша... власного досвіду. нас, у Це ми не з пісні,а з селищі Нова Борова, пороша випадає майже щодня, зимою І влітку, як тільки на складі «Сільгосптехніки» починають вантажити «тохі- мікати. Од цієї їдкої пороші сховатися неможливо навіть вдома, бо вона прони-крізь найменші щіли- вулицю і говорити годі: кає крізь найменші щілини у вікнах та дверях. Про у такий час там і муха не ШЄЛЄСНЄ..І Можливо, Перче, з мухами так і слід робити, але наві- що труїти людей? А. ВЕРЕСОВСЬКИЙ с Нова Борова, Черняхівського району, Е.ОНова Борова ---- - ». Житомирської області. А 4 Про те, що в тихому болоті водяться чорти, ми чули давно. Але не вірили. Думали, ицо вигадки. Тепер повірили. Переконалися ми в цьому ще відтоді, як взялися своє бо- Переконалися ми в цьому ще відтоді, лото осушувати. ш ж Ще в 1957 році наш колгоспі уклав договір на осушення болота з Ровенським облмеліоводгоспом. Роботу цю доручили Дубнівській лісомеліоративній станції. Та тільки-но меліоратори з своєю технікою на болото, а чортяка як туро-не їх звідтиЕ, Чк ***»«. Посидять хлопці, очухаються пю;;и від переляку та знову наступ. Трохи навіть чагарників розкорчували, кілька ка- Посидять хлопці, очухаються аИ рід,переляку та знову в даступ. і рохи янавіть чагарників розкорчували, кілька канав викопали. А далі сплохували. У цьому році і зовсім від нашого болота відсахнулися. Виявляється, нечистий геть перехитрив їх. 1 . вС гЬспу. Г,той на осушення болота навіть коштів ДІЛИВ. Бач, Перче. що нечистий Т ійеліораторами робить; вони навіть про свої зобов’язання по договору забули* Е Н КО, рехитрив Перче. Щось, кажуть, наплутав у паперах облмеліо-і не ви- у Я . - --- у голова колгбСіТу «гШляхом Леніна». Хочемо ми при твоїй до- механізованій колоні помозі подякувати Жулян ськ’ж Ж 1 тресту Сільелектро та г. особисто ЙЙКрекотню. її директорові Уже І два роки П електрифікатори в нашому районі колгоспи та села електри- кувать їм, зробили. Наприклад, кілька разІв І пішки, і машинами картоплю кол- фі кують, І чимало-таки, дя ( НИНІ! ЛІПШІЇ, ШИННІ оддають в печать», за свідченням Івана Петро-, на тім світі не райські Та все ж, незважаючи на у пресі час від часу з’являються оповіщення про те, що той вірша поцупив і надрукував його під своїм прізвищем, а там той чужий роман. Таких списувачів, вому кажучи, плагіаторів, є ще и сьогодні стільки, що вже час подумати про їх організаційне об’єднання. Хай би зібралися, обгово- вича Котляревського, яблучна чекають, вготовані процедури, тім світі не раисьні незважаючи час і надрукував його під своїм цілими сторінками чи, по-науко- списав плагіаторів, й сьогодні рили свої наболілі проблеми, поділилися досвіта Іе але все ж ос- дом і, звичайно, обрали собі голову, директор чи ппезидента. як вони там його назвуть. Н хотілося б нав’язувати думок, чи президента, як вони там його назвуть хотілося б нав’язувати думок, мілимось порекомендувати на цю відповідальну посаду кандидатуру Іллі Никаноровича Романенка. Він не новачок у цій справі. Списує і «чужеє оддає в печать» не від учора. У свій час його здібності в цьому жанрі по достоїнству оцінювались. Ілля Никанорович леглива. кажучи, маненка. Він натура тверда і напо-на неодноразові, м’яко він не покинув своєї тов-«Економіки соціалістично-Хоч комісія при і виявила в цьому підручнику понад три сотні слово в слово списа- Незважаючи зауваження, улюбленої справи і незабаром «створив» стенький підручник го сільського господарства», вибірковій перевірці і неодноразові, не покинув навіть цілих сторінок, Ілля Никанорович не занепав духом, а, не часу, сотворив серію лекцій сільськогосподарських вузів. А постанова г ’ «Зкономику социалистического зяйства» видав. Вона допущена як них абзаців і не сотворив серію лекцій а, для з часом, він-таки хо- гаючи заочників коли комісії трішки забулася, сельского учбовий посібник для студентів сільськогосподарських вузів. Зраділи студенти. Схопили до рук книжку, й давай читати: видав. та давай «Совхозьі и в дальнейшем должньї бьіть об-разцами научного ведення хозяйства. правиль-сочетания отраслей, наиболее целесооб-специализации, вьісокой производительности труда и низкой ного разной при данньїх условиях себестоимости продукции. В ближайшие годьі они будут играть существенную роль в обес-печении колхозов сбртовьіми Семенами и пле-менньїм скотом лучших пород». Почемайі вдаоив себе по лобі один студент, та я ж тане читав уже в книжці . Чайиовсьного «Роль радгоспів у соціалістичному ще в 1959 брошуру, відкрив її на сторінці 6-ій: «Радгоспи й надалі повинні бути для кол госпів прикладом зразкового ведення господарства, правильного поєднання галузей, тоб то найдоцільнішої в даних умовах спеціалізації, високої продуктивності праці і низької собівартості продукції. В найближчі роки вони відіграватимуть провідну роль у забезпеченні А. сільському господарстві», виданій році. Порився швиденько, знайшов колгоспів сортовим насінням і племінною худобою кращих порід». Подібних прикладів наукової праці при «допомозі» А. ського в підручнику виявилось з десяток. Ану ще почитаємо! «зразкового ведення» І . Чайков- 41 Може, це випадок! «Трудно определить, где заканчиваетея про-изводство продукции. В широком понимании слова оно заканчиваетея только тогда, когда продукция реализована, поступила на перера-ботку в подсобньїе поедприятия, в кладовую или на корм скоту. Позтому при исчислении производственной себестоимости для каждого вида сельскохозяйственной продукции установлена условная граница производства». Так це ж писали уже Л. Жигало та О. Сторожуй у брошурі «Собівартість продукції землеробства і шляхи її зниження», виданій теж в 1959 р. Ось, будьте ласкаві: «...нелегко сказати, де завершується виробництво продукції. В широкому розумінні для колгоспу чи радгоспу воно закінчується лише тоді, коли продукція реалізована, згодована тваринам чи надійшла на переробку в допоміжні підприємства. Тому при…

Друже Перче

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"