Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1966 №22 Сторінка 3

(Житіє святих і нечестивих)
/ Журнал Перець /Архів / Рік 1966 / № 22 / Сторінка № 3
Журнал Перець 1966 №22 Сторінка 3 - Житіє святих і нечестивих. '' -. У. ' * 4 2 . . . ... - ПИСАЛИ З Ружинського району, з села Городок, написали: «Приїжджайте негайно. Восьмирічна школа в колишній старій попівській хаті. Учні у класах не вміщаються. Танцювального і співочого гуртків нема... На сволоках хрести- 38 ки... Стелю підтримують стовпи... Нової не будують... З районних керівників у Городок ніхто не приїздить»... Словом, приїдьте хоч ви. Приїхали. Роздивилися. Повнісінька гіперболізація. По-перше, у такій школі, як у Городку, вдвічі краще вчитися, ніж у новій. Дисципліна ж. Тільки якийсь шибеник почне вовтузитися, як учителька йому пальцем на стелю: «Дивись, стовпа зіб’єш, стеля на голову впаде!» Шибеник замовкає. Сидить і не ворушиться. Уважно слухає. А звідси й успішність у городоцькій школі, і відсутність другорічників. По-друге, хрестів на сволоках нема. Зашпаклювали й побілили. Щодо кабінетів: біологічного, географічного, хімічного, фізико-математичного тощо. Всі є. В учительській. Все наочне приладдя під рукою. Все там вмістилося, крім... учителів. Про гуртки: танцювальний і співочий. Факт підтвердився. Гуртків нема. І не треба. Без них навіть краще. Будуть гуртки, не буде школи. Через танці й співи завалиться. І, нарешті, останнє: «З районних керівників у Городок ніхто не приїздить». А навіщо їм приїздити? Що вони там робитимуть? У школу вони не підуть. Не наважаться. Будівельних матеріалів не привезуть. Фундамента під школу теж не закладатимуть. Так що їм у Городку робити? Скарги вислуховувати? Ви пишете: Ружинський район один з най-багатших на Житомирщині: і по зерну, і по буряку, і по м’ясу, і по молоку. А школи хорошої в районі жодної. Чистісінька правда. Школи такої нема. Є, правда, інше. У районі чимало збудовано нових господарських приміщень, гаражів, сільських клубів, колгоспних Палаців культури. Збудовано і будується! І в Чорнорудці, і в Княжиках, і в Крилівці, і в Роставиці, і... Це погано чи добре? Це прекрасно. Бо й свинарники потрібні, і зерносховища, і склади, і клуби, і палаци! Звідки ж візьметься оте м’ясо і молоко, сало і масло, коли не буде господарських приміщень? Ми за те, щоб все це було, плюс школи. Ми за господарський підхід до всього. Щоб не так, як, приміром, у колгоспі «Маяк» с. Білилівка. Колгосп багатий, економічно сильний. А ставлення до школи трішки не таке. Двоповерхова контора в колгоспі є, а восьмирічна школа з двох половинок: одна у старій колишній попівській хаті, друга у колишній дяківській. Чому ж так? Пояснюю: нема вказівок, що і де раніше будувати контору чи школу. Не підказують з району. А на місцях, бачте, не догадуються. Не хочуть догадуватися. От і виходить, двоповерхові контори в колгоспах є, а шкіл і одноповерхових нема. І далі в листі пишеться: чи не міг би побудувати школу Городоцький колгосп своїми З олівцем по Зінькову Відразу ж мусимо визнати, що доречніше було б мандрувати гарними вулицями міста Зінькова не з олівцем, а з пензлем. І з повним директор Зіньківської середньої школи Данило Євдокимович Блаж. ко. відром фарб. Так мандруючи, ми б написали на будинках назви ву- лиць і цим, безперечно, заслужили б подяку зіньківчан. Може, навіть з вуст самої Ніни Іванівни Білявської почули б сердечне «спасибі». Адже ж і на тому будинку, де вона щоденно виконує свої службові обов’язки голови виконкому Зіньківської міськради, теж ніякої таблички не видно. Що це за вулиця, як кажуть, один бог знає. А бога, як відомо, взагалі нема. Отож, виходить, і спитати ні в кого... Хай тільки ніхто не думає, що табличок не видно на всіх будин- Школа школою, а окрім неї у Зінькові є ще один будинок, довкола якого дзвенять дитячі голоси. Це Будинок піонерів. Дзвенять дитячі голоси, як ми вже казали, довкола будинку, а всередині гудуть баси дорослих. То директор відстоює свою територіальну незалежність. Пробували таке зробити ще його попередники, але не пощастило і їм. При одному директорові до Будинку піонерів підселили музичну школу, при другому - бібліотеку, при третьому дитячий садочок. Тепер, коли садок, нарешті, вибрався, в Будинку піонерів почався ремонт. Почався давно, а коли ємств, з бані, можна сказати, не вилазить. Та людей це чомусь не радує. Люди, навпаки, охоче погодилися б, щоб і ноги т. Байдужного у бані не було, але щоб там був хоча б елементарний порядок. Щоб, помившись у бані, не доводилося домиватися вдома. Та, як показала практика, цього ще, на жаль, добитися неможливо. Працівники бані так щільно поріднилися з антисанітарією, що і водою їх не розіллєш... що його присутність тут зайва, і…
 Житіє святих і нечестивих

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"