Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1966 №03 Сторінка 6

(Народні усмішки)
/ Перець /Журнал перець / Рік 1966 / № 03 / Сторінка № 6
Перець 1966 №03 Сторінка 6 - Народні усмішки. Трапилася ця дивовижна історія в одному з ресторанів Кривого Рога. І з ким! З людьми, котрих тут знають буквально всі від старого до малого. Коротше: жертвами її стали товариші Васильєв, Бабський, Ко-стелов, Подлепа, Євтушенко, Морозов, Черевик, Демченко, Ревен-ко та Корнилов. У цих товаришів був піднесений святковий настрій. Можливо, їхню роботу поставили за приклад іншим на якійсь високій авторитетній нараді. Можливо навіть, преміювали. У всякому разі, всі вони прийшли до ресторану, щоб у тісному товаристві відзначити якусь радісну подію, а їм, можна сказати, з перших же хвилин зіпсували радість: їм подали на закуску неочищеного оселедця. А офіціантка, з якою вони поділилися своїми бурхливими почуттями, уявіть собі, навіть оком не моргнула. По-оддумаєш... мовила вона. І не соромно вам такими дрібницями голову морочити? Руки є: могли б і самі шкірку з оселедця здерти... Ще більше розгнівалися ці товариші, коли виявили в борщі картоплю з лушпинням. На цей раз вони вже покликали шеф-повара. Однак той, на загальний подив, теж дуже спокійно реагував на скаргу. Ну, то й що?.. протяг він, недбало глянувши на клієнтів, Працівникам нашої кухні ніколи возитися з кожною картоплиною зокрема, їм треба виконувати план в цілому! Але лушпиння?! А що лушпиння? Проковтнете... Крайнього напруження цей конфлікт досяг у той момент, коли хтось витяг із гуляша пару недо- смажених камінців. Тоді до столу запросили вже самого директора ресторану. Глянув директор на один камінець, глянув на другий і із знанням справи зауважив, що це не якісь там камінці, а шматки руди. До того, руди з такою високою місткістю заліза, про яку вже давно мріють гірники і металурги. Люди, яким цю руду подали в гуляші, не були ні гірниками, ні металургами. Були вони будівельниками. І, певно, через це руда їх не зацікавила Що ж, не хочете, не тре- її ба... байдуже відповів директор ресторану і наказав офіціантові викинути камінці. А взагалі, додав він невдоволеним клієнтам, ви й самі могли б ліквідувати цю недоробку... Та найцікавіше в цій дивовижній історії, як працівники ресторану зустріли мене, коли я прибув на розслідування пригоди. Вони одразу ж призналися, що спеціально поставили собі на меті зіпсувати настрій будівельникам. Виявляється, цей підступний задум виник у них не сьогодні. Вони вже давно змовилися його здійснити. Ще тоді, коли справляли новосілля в одного із членів свого колективу. Не вловивши зв’язку між цим новосіллям і тим, що скоїлося в ресторані, я зажадав додаткових пояснень. Але, замість них, мені порадили пройтися містом і власними очима подивитися на те, що робиться на будівельних об’єктах. І от я ходжу. І дивлюсь... На одному об’єкті уздрів щось таке, чого ще ніде не зустрічав Це були стіни, які стояли не вертикально до підлоги, а під гострим кутом до неї. Ой, цирк! зареготав я, але мене тут же поправили: Не цирк, а школа. Школа, споруджена під керівництвом начальника БУ «Житлобуду» т. Ре-венка. Якщо вам потрібен цирк, то пройдіться он туди. Цирку, як такого, у Кривому Розі поки що нема. Його ще тільки будують. Однак, уже й сьогодні в ньому демонструють свої здібності акробати. Цими акробатами стали робітники-монтажни-ки, які укладають порожнисті панелі перекриття. Такі вже це панелі, що як їх не клади, а вони все хиляться, то на один бік, то на другий. Гойдаючись з ранку до вечора на них, робітники криють не так цирк, як т. Корнилова --директора Криворізького…
 Народні усмішки

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

 Copyright © 2021-2024 "Перець - гумор і сатира"