Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1966 №17 Сторінка 2

(Байки)
Перець 1966 №17 Сторінка 2 - Байки. бЬгаоО СШСі (БАЙКА) На зборах дерев у присутності всіх Під критики вістря потрапив Горіх. Стоїш, здоровило, для всіх нас ганьба! Сказала йому дуплувата Верба. Статура у тебе товста і пряма, А от навантажень ніяких нема... На Клені висять для білизни шворки, На білій Березі в шпаківнях Шпаки. Прибили З’єднали ля зайвої скромності я вам скажу, Що також чим можу народу служу: Скупаються діти у чистій ріці На гіллі вербовому сушать штанці... ланцюг до Тополі гвіздком, її із підшефним Рябком Дві Яблуньки юні рвонулись ураз. Хотіли сказать, що в Горіха плоди... Та де там! Не рипайся краще! Сиди! На них засичало подружжя Осик, На захист сусіда без жестів раз І намір втручатись у Яблуньок зник. А збори рішили: Для блага усіх Побільш навантажень хай має Горіх! І ось прив'язали вірьовку внизу В підшефні Горіхові впхали Козу. А вище прибили не дошку, а стенд, Пожежний повісили там реманент. І гойдалку ще на одну із гілляк, До іншої вже причепили гамак... Зігнувся, сердега, затих, занеміг, Почав усихати безмовний Горіх. Додолу посипалась крона густа Навіки Горіх той родить перестав. Стояв зажурившись він років зо два, А потім спиляли його на дрова. Сказала Верба: На роботі згорів, Зате своїм жаром хоч плитку зігрів... Ол. БАРТОШ. м. Косів. Лист на Чернігівщину, в селище Линовиця, директорові цукрокомбінату В. М. РАШ КЕВИЧУ. Особисто. Здоровенькі були, Володимире Михайловичу! З жахом довідався, що бюро Прилуцького райкому партії оголосило вам сувору догану. Боженьку мій, боженьку мій, прописати людині таку «іжицю»! Та ще якій людині директорові цукрокомбінату, самому Володимиру Михайловичу! З ума можна зійти! Повірте, коли я почув цю новину, то почував себе так, наче мене громом торохнуло. І за що, питається, прописали, за які гріхи? Де ж та правда в чорта поділася! Що ж це робиться, гей, людоньки добрі! Ну, допустив хибу, ну випустив у ставки заводські стічні води, всяку там кислоту з лугом. Ну, потруїв рибу, ну, перетворив прекрасні линовицькі водойми на розсадники тотального зловоння. А покажіть мені такого наївняка, котрий не знає, що стічні води одеколоном не пахнуть. Стічні води є стічні води, й чудес на світі не буває. Якщо вже їх випустив не у відстійники, а прямісінько в озеро жбурнув, то не жди вже, що од цього дива буде танцювати риба з раком, а петрушка з пастернаком. Тут уже клямка і рибі з раком, і петрушці з пастернаком. Не захотіло зважити на це бюро Прилуцького райкому партії. Ну, хиба дійсно мала місце, тут нічого не скажеш. Ну, дійсно, линовицькі водойми, чудесний линовицький парк, що привільно розкинувся над водою, є улюбленим місцем відпочинку місцевих жителів. Сюди приїжджають відпочивати навіть ленінградці, кияни, москвичі. Цією благословенною красою милувався колись Тарас* Григорович Шевченко. Ну, дійсно, тепер тут ніхто не відпочиває і ніхто не купається, бо навіть у парк без протигаза ризиковано заходити. Це теж має місце. Ну то й що? Ото за одну отакеньку похибку отак людину карати? Хай там, що мені не кажуть, а не-е-справедливо! По-о-думаєш красота, подумаєш природа!!!…


 Copyright © 2021-2024 "Перець - гумор і сатира"