ГУМОР І САТИРА

Перець 1967 №06 Сторінка 7

(Перченя)

/ Перець /Журнал перець / Рік 1967 / № 06 / Сторінка № 7

Перець 1967 №06 Сторінка 7 - Перченя. Джанні РОДАР1 КАЗНИ ТЕЛЕФОНОМ Джанні РОДАРІ відомий італійський письменник. Його веселі казки і пригоди люблять читати діти всього світу. Нові книжки письменника: «Планета новорічних ялинок» та «Казки телефоном» виходять цього року у видавництві дитячої літератури «Веселка». Подаємо тут кілька коротеньких казок Джанні Родарі з книги «Казки телефоном». ВСТУП Жив собі у містечку Варезе чоловік на ім’я Б’янкі. Служив він комівояжером торгував ліками і шість днів на тиждень мандрував по всій Італії: бував на сході й на заході, на півдні й на півночі. В неділю повертався додо му, а в понеділок зранку знову від'їжджав. На прощання донька йому нагадувала: Дивись, тату, не забудь щовечора розповісти мені казку. Річ у тому, що ця дівчинка, лягаючи спати, неодмінно мала послухати яку-небудь розпо- відь, а мама вже порозказувала їй геть усе, що сама знала. Отож, кожного вечора рівно о дев’ятій синьйор Б’янкі, хоч де він був, завжди викликав телефоном Варезе й розповідав своїй доньці яку-небудь побрехеньку. У цій книжечці записані всі казки Б’янкі Ви побачите, що вони коротенькі. Бо треба вам знати, що за роз мови телефоном Б’янкі платив зі своєї кишені, а тому не міг розмовляти довго. Довшу казку він розповідав лише тоді, коли справи у нього йшли добре (а це бувало рідко). Кажуть, що коли синьйор Б’янкі розмовляв телефоном, теле фоністки з центральної станції навіть свою роботу забували та слухали його казки. Що правда, то правда, деякі з них досить цікаві. АЛІСА ПАДАЛЬНИЦЯ Ось казка про Алісу Падальницю, що зав жди і всюди падала. Зібрався якось дідусь піти з нею в парк погуляти. Кличе: Алісо! Де ти? Я тут, дідусю! Де «тут»? У будильнику. Відкрила вона була з цікавості заслінку будильника і не зчулася, як опинилася між коліщаток та пружинок! А коліщатка крутяться, цокають, тож довелося їй перестрибувати з одної осі на другу, доки вона знайшла спокійну місцину. Іншого разу кличе дідусь Алісу снідати. Алісо, де ти? Алісо? Я тут, дідусю! Де «тут»? Тутечки, у пляшці. Я хотіла пити і впала всередину. Бідолашна Аліса вже з сили вибилася, бор саючись у воді... їй дуже пощастило, що мину- лого літа вона побувала у Сперлонзі й там на вчилась плавати по-жаб’ячому. Стривай, зараз я тебе витягну. Дідусь опустив у пляшку мотузочок. Аліса схопилась і спритно видряпалась нагору, бо була добра гімнастка. А ще одного разу Аліса кудись зникла. Шукав її і дідусь, шукала і бабуся, шукала її і тітка, і сусідка, яка щоденно приходила читати дідусеву газету, бо шкодувала витратити сорок лір, та все марно. Скоро вже й батьки з роботи вернуться. Як не знайдемо, то буде нам лихо. бідкалась злякана бабуся. Алісо, де ти? Алісо! Жодної відповіді.…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"