Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1967 №02 Сторінка 5

/ Журнал Перець /Архів / Рік 1967 / № 02 / Сторінка № 5
Журнал Перець 1967 №02 Сторінка 5. З олівцем по Н і в е р Ц Я X Передусім викликає здивування такий фант: Олексій Леонтійович Захаревич. завідуючий Ківерцівським комунгоспом, досі не порушив клопотання про надання рідному місту курортних привілеїв. А він має на це всі підстави. Візьмімо вулицю Миру. Це не якась там малогабаритна грязева ванна, а цілий бальнео-терапевтич-ний проспект. 1 що ж? Люди брьо-хаються у грязюці без усякого медичного нагляду. А деякі несвідомі елементи пробують засипати грязюку стружкою. Але це не допомагає, бо тут не стружка потрібна, а принаймні кілька машин з шлаком чи щебінкою. Але про шлак чи щебінку Олексій Леонтійович і слухати не хоче: він нікому не дозволить по-варварськи нищити такі природні багатства міста, як грязюка. Крім примусової бальнеотерапії, т. Захаревич запровадив ще й електротерапію. Теж примусову. Ківерчан лікують електрострумом у новій лазні, збудованій минулого літа. У цьому комунальному закладі електрика б’є не тільки від труб і кранів, а й від стін. Між іншим, по місту ходять не-перевірені чутки, що сам Олексій Леонтійович, а також головний будівельник електротерапевтичного об’єкту Іван Семенович Маслош (начальник місцевої рембудконто-ри) лазню не відвідують. І правильно роблять: береженого сам господь береже. * * * Творчо, ініціативно робить своє діло також голова Ківерцівського ЦСТ (центрального споживчого товариства) Іван Хомич Скопюк. Він успішно вирішив одну з найскладніших проблем заготівлі яєць. У цьому йому допомогло грунтовне вивчення економічних відносин родових об’єднань первісного суспільства. У кам’яному віці, дізнався Іван Хомич, ще не існувало карбованців. Скрізь панував елементарний товарообмін. Скажімо, за промисловий виріб кам’яну сокиру можна було здерти з споживача сільськогосподарський продукт сім мамонтових шкур. Іван Хомич Скопюк взяв це за приклад і перетворив яйця на валюту. Нині в кожному магазині Ківерцівського ЦСТ за десяток яєць можна придбати дві носові хустин, за тридцять-сорок подарункову бібліотечку, за якусь сотню білу сорочку, а за три хутряну шапку а-ля Іван-царевич. Особливо ж пильнує Іван Хомич за суворим дотриманням нових правил торгівлі, коли у продаж надходять товари так званого «посиленого попиту*... На жаль, місцеві рутинери та консерватори досі підступно сабо тують сміливий захід т. Снопюна: на Ківерцівському механічному заводі, на мебльовій фабриці, на інших промислових підприємствах та численних установах ще й понині зарплату дають застарілими карбованцями, а не яйцями! * * * Одного злощасного ранку деякі ківерчани прокинулися боржниками. До того ж заборгували вони не сусідові і навіть не касі взаємодопомоги, а самій державі. Держава іде їм назустріч, держава їм, розумієте, дає товари в кредит, а вони що? Роками не платять ані копійки. А ось же квитанції, що платили... А ваші квитанції фіктивні! До того злощасного ранку про це знала лише Анісія Степанівна Саву-ла, бухгалтер-рахівник споживчого товариства. Анісія Степанівна вже чотири роки виписувала фіктивні квитанції, а гроші клала собі у кишеню. Крім того, вона оформляла кредит на своїх легковажних сусідів, які нічого не тямили в «кради-тології», чи то пан у кредитології. Ці товари збували за готівку в магазинах, а гроші Анісія Степанівна клала собі в кишеню. За далеко…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"