Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1967 №24 Сторінка 6

(Гумор та сатира про новий рік)
/ Журнал Перець /Архів / Рік 1967 / № 24 / Сторінка № 6
Журнал Перець 1967 №24 Сторінка 6 - Гумор та сатира про новий рік. *льощИч Мал. В ЗЕЛІНСЬКОГО НОВОРІЧНИЙ ВАРІАНТ СТАРОЇ БАЙКИ Наче ше й не пив, а вже в в очах троїться... Мал. А. АРУТЮНЯНЦА . з«. » ГО І, N « ,0 Скоро Закує**- у А,ене спРавЖній 1 ,ер. иемає. Мабуть, ДО-»же давно нема* - Он П"РаатГвсе ДУАЛНШ’. дому ПІШОВ’ а ти . я вам прн«есла Доброго РаИ** ваші коР**' МаЛ А Н- пЛ«шкУ ’ Мал. В. ЗЕЛІНСЬКОГО Мал. И. КОГАНА Мал. А ВАСИЛЕНКА Якби вітру не було, може б, і доніс. Мал * ' «"" «і їїїїї » «М. ««П'є, Одра- пансько від Че гупати 3 Служив у нашій роті один солдат Звати його було Вантюх Іван Іванович Солдат не з тих, про кого кажуть «відмінник бойової та політичної підготовки» Швидше навпаки. В Армії таких називають «сачками» Такі, як Вантюх, завжди ближче до кухні тримаються. Ложка завжди напоготові, а карабін старшина тричі примушує перечищати. Та й не тільки карабін. Солдат мусить мати справний вигляд не тільки перед начальством, але й перед дівчатами. А Вантюх на справного солдата аж ніяк не був схожий. Комірець брудний, гімнастерка м'ята, а чоботи.. До речі, про чоботи. Старшина Бондаренко Василь Григорович за чоботи на шого брата здорово «драїв». Любив стар шина Бондаренко, щоб чоботи на солдатові «горіли». Казав Так надрай, щоб чобіт горів. Сідай про ти чобота, як проти дзеркала, і голись! Ясно? Нам було ясно. І чоботи у нас горіли. А у Вантюха... Хоча спереду, передки, значить, він начищав. А ззаду чоботи так і залишалися брудними. Але нашого старшину Василя Григоровича Бондаренка не дуже проведеш. Бувало, вишикує роту, пройдеться вздовж тоді: вперед! старшини чистить, а Вантюху як з гусака вода... І скільки наш старшина Василь Григоро-вич Бондаренко не бився, так Вантюх і не навчився чистити чоботи для себе, а не «для старшини». А потім ми мобілізувався. демобілізувалися. І Вантюх де-Повернулися ми у цехи, до такий уже й веселий, як здався нам знадвору Теплої води немає, батареї центрального опалення протікають, двері не пристають, вікна або не відчиняються, або не зачиняються. Цілком ясно, що дім будувався «для старшини», сиріч, для приймальної комісії, а не для тих, хто мусить у ньому жити ...Купляю я хліб. Не хліб, а чудо пекар- а фронту, одним тільки оком гляне, а Солдат Вантюх, два кроки Кррр-ругом! Вийде Вантюх, повернеться кругом, а старшина наш. Василь Григорович Бондаренко, і каже Товаришу Вантюх, ви чоботи для себе чистите, чи для старшини? Думаєте, старшина спереду побачить, а ззаду ні? Не гарно, товаришу Вантюх, два наряди поза чергою! Сміялася вся наша солдатська братія з Вантюха за те. що він чоботи не для себе, а для комбайнів, оце я. Куди знав, бо не було у нього друзів справжніх у роті і ні з ким він не листувався. І я…
 Гумор та сатира про новий рік

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"