Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1967 №24 Сторінка 3

Журнал Перець 1967 №24 Сторінка 3. ВІН ШАНОБЛИВО зняв капелюха і під сунув стілець до мого столу. Вибачте за нескромне запитання, обережно почав він, ви випадково не колекціонер? Так, збираю метеликів. А що? не зрозумів я. Тоді все гаразд, полегшено зітхнув він. Гадаю, колекціонер з колекціонером завжди порозуміється. Взагалі, мені здається, - продовжував відвідувач, кожний другий щось колекціонує. Той етикетки, цей запальнички.. А я колекціоную., догани. По цих словах він витяг з портфеля папірці і акуратно розклав їх на столі Кожна догана сторінка моєї біографії. По них я можу в деталях поновити історію свого кохання, одруження. Ось, скажімо, перша догана. Вона пов’язана з найщасливішим днем у моєму житті. В той день я вперше йшов на побаченая. Самі розумієте, я мусив купити квіти. В розпалі робочого дня я побіг до магазину. Мені пощастило таки купив і за якихось дві години вертався з букетом на роботу. Цікаво, на що перетвориться наша установа, коли всі працівники під час роботи бігатимуть за квітами? грізно зустрів мене начальник. Але ж зрозумійте, виправдовувався я, ми працюємо до шостої, і магазини, що торгують квітами, до шостої. А в неділю усі магазини міста вихідні. Не зрозумів начальник. За порушення трудової дисципліни оголосив догану. Що ж, думаю, не куплю більше ані квітки. Зрештою, чим поганий подарунок сумочка чи хусточка? Після роботи я скочив у трамвай і поїхав... Протягом п’яти днів їздив. І цілував замки. Магазини «Галантерея» працювали до шостої. Правда, в центрі міста є СПОВІДЬ КОЛЕКЦІОНЕРА такі, що працюють до сьомої. Та поки туди дістанешся, і вони зачинені. Довелося знову порушити трудову дисципліну і одержати сувору догану. Досить подарунків, твердо вирішив я. Та переді мною постала нова проблема. Треба було підготуватися до весілля. Купити костюм, нейлонову сорочку, черевики. Чим це закінчилось мабуть, догадуєтесь? Адже і магазини «Одяг», «Взуття» зачиняються щонайпізніше без двадцяти сім. Коли я одержав сувору догану з попередженням, негайно ж поміняв місце роботи. Річ у тім, що за суворою доганою з попередженням, як правило, йде звільнення. А, самі розумієте, кожному молодому подружжю конче потрібні якісь меблі... Новому начальнику я й сказав відверто: «Пишіть на мене наказ, оголошуйте мені догану, а я тим часом до мебльового магазину збігаю» Адже всі вони зачиняються без двадцяти сім Оце я зараз зайшов до вас, думаєте, як? вів далі відвідувач. Я попередив начальника, що знову збираюсь порушити трудову дисципліну. І поки він готуватиме на мене наказ (сувору догану’), я відвідаю кілька господарчих магазинів. Бо ж і вони зачи няються або без двадцяти шість або без двадцяти сім. А зайшов я до вас, зібрав він у купку свої догани, запитати таке: для кого взагалі існують всі ці магазини? Тисячі киян працюють на підприємствах і установах до шостої години вечора. Отже, магазини не для них? Справді, для кого? замислився я. Ну, є, звичайно, щасливці, шо раніше закінчують роботу. А решті як бути? Давайте запитаємо компетентних фахівців, запропонував я і…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"