Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1967 №14 Сторінка 5

/ Журнал Перець /Архів / Рік 1967 / № 14 / Сторінка № 5
Журнал Перець 1967 №14 Сторінка 5. ПІВЕНЬ І «ГАЛОЧКА» У Здгишку. в кутку двора, Нарада зібрана пташина. Надходигь ніч, Небавом спать пора, А в Півня клопітна година. Тримає річ Про те, Яким буває зерно золоте, Які відомі способи клювання, Як порпатись на смітнику. Все зрозуміли? питання? Ку-ку-рі-ку Кричать Залам ятали назавжди, Та відпускай скоріш туди Попрактикуєм в годівниці в смітті’.. Що ж, ставлю галочку у звіті, Хай бачать йде робота серед птиць’. Засокоріли кури радо і кинулись ДО ГОДІВНИЦЬ. Дзьобами в денця тиць! Гай-гай! Бо поки йшла нарада, Злетілось галок тьма Та и ні зернини вже нема! Бува, Надміру запопадливі півні, Забувши про усе на світі, Знай, кукурікають, неначе заводні, Ні на що переводять людям дні, Аби черкнути «галочку» у звіті. Микола ТИЩУК. м К.імянсць-Подільський ЛІТЕРАТУРНА ПАРОДІЯ П’ЯНІ САНДАЛІ М о іі на промокла наскрізь Я Ламав сф-і.тьтну СНІІЬООІО'.-іМИТІїу ТИШУ. І п’яні ні мої і іііідил. ні.: дощівки, настояній н. Місячнім промінні Тихо і врочисто Я ЙШОВ . с ь! іьтом . Роман КУДЛИК. і віриш М ндрінКа дерев Я урн., і «Дніпро») Москва промокла наскрізь. І я промок... Мої сандалі налились дощівки І місячним промінням закусили. Одна сандалія Тягла мене в Сокольники, А друга на Арбат, І фаино так Шумел камьіш» співали. Кажу сандалям я Та не горланьте. А то ще міліція почує!.. Так де?! Не слухалося капосне взуття!. Я зняв їх з ніг. Схопив за ремінці. И ламаючи Асфальтну синьооксамитну тишу. Заніс до витверезника сандалі. Ось. візьміть! І кинув їх черговому на стіл, А сам я Тихо і врочисто Пішов асфальтом босими ногами. Мал В ЗЕЛІІІСЬКОГО Ти ще зелений по ресторанах ходити! ДАЛИ ПЕРЦЮ! СУЛА ЗАШАРІЛАСЯ... Ромни дуже гарне місто. «Київ у мініатю рі» називають його роменці. І справді, правий високий берег Сули, на якому стоять Ром- ни, силуетом своїм нагадує Київ. Це враження підкреслюють мальовничі зелені кручі та бані старовинної святоду хінської церкви. А в долині, ян і в Києві пляж... Пряжить сонце. . Зупинись, мандрівнику, Сула перед тобою! Т. Г. Шевченко писав колись у «Наймичці»: «Сула зашарілась матовим рум'янцем, мов за смагла на сонці молода жниця при зустрічі з милим косарем своїм»... І зараз Сула зашарілася. Ні, ми не нагадує мо їй милих косарів. Вона зашарілася за зав місьнномунгоспом Г. Є. Цегельника. Сулі ніяково за оцей запущений, невпоряднований пляж, де ні від сонця заховатися (грибків пише три-чотири). ні покупатися (берег замулений. заріс осокою). «Це вже, Григорію Єлисе-иовичу, ніби каже Сула, вибачте, ні в мініатюрі, ні в натурі Київ не нагадує!..» НАЛИИТЕ СКЛЯНКУ ВОДИ Сонце в Ромнах щедре. Уже з ранку хочеться вгамувати спрагу. У самому центрі міста, в Гастрономі № 2 вас зустрічає приємна прохолода. На прилавку батарея балонів для натуральних соків. З-за прилавку виглядають пляшки з безалкогольною рідиною. Просимо склянку лимонаду. Дівчина в білому халаті відповідає, що лимонад зараз не про дається. Ми згодні на склянку вишневого соку. «І сік, каже дівчина, і лимонад прода ються тільки з 10 години ранку. Знизуємо плечима: це ж безалкогольні напої, чому ж на них встановлено «сухий закон» до 10 години, як на спиртне?!. Директор магазину Антоніна Михайлівна Назаренко люб’язно пояснює нам що вся біда у кадрах. На торгівлю безалкогольними напоями в ранкові години в неї нема продавця. Потерпіть до десятої і пийте на здо ров’ячко! А термометр у тіні показує двадцять п’ять Хочеться випити склянку холодної газованої води. Але де? Автомат у готелі сухий. Біля єди ного в Ромнах сатуратора (в центрі міста) дов железна черга... О. он біля колонки дідок-пен сіонер точить воду Звичайну. Не газовану. Але холодну. Просимо в дідка напитись. «Будь ласка, пийте, скільки хочете, я не Роменторг...» Якби Ф. Ф. Переваруха був богом, він би встругнув чудо на кшталт Кани Галілейської перетворив би воду в комунальних колонках на газовану. Але Федір Федорович не бог, а директор Роменторгу Чудес він творити не вміє А торгувати водою?.. А це вже судіть самі: на місто з 42-тисячним населенням жодного тобі кюска з водою, жодної виносної точки з безалкогольними напоями ні на вулицях, ні в парках, ні на стадіоні, ні на пляжі... ЧУДЕСА МЕХАНІЗАЦІЇ К. ЮР. НЕЩАСНА МУХА т« Є ь Кухарі хваць-натврозвале-на замороже-технікуму технікуму А на кухні стоїть дим і сморід, ко орудують ополониками біля них плит і заздрісно поглядають ну механізацію. 700 студентів теж. Лише заступник директора І. П. Ситак спокійний. У нього давно вже є все. щоб підключити їдальню до мережі і провід, і трансформатор. А от такої деталі, ян відповідальність за доручену справу в людини немає. її ніяк йому не підключить. Павук завзято Муху…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"