Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1967 №14 Сторінка 2

(Телеграфне Агентство Перця)
/ Журнал Перець /Архів / Рік 1967 / № 14 / Сторінка № 2
Журнал Перець 1967 №14 Сторінка 2 - Телеграфне Агентство Перця. Мал К ЗАРУБИ Проси, старче, все, що хочеш, але тільки не запчастини!.. Микита ГОДОВАНЕЦЬ ДРУГ Н А В II В 0 Р І Т Коли в садку на ніжний килим трав Впаде росою молочко туману І сонечко у самоцвітах гра, Щорану Між віттям на крислатій сливі Виводить Соловей рулади чарівливі. Всі славили той спів, Лиш Пес від люті млів: Якщо таланти поливать хвалою, Хвала отрутою ім буде злою. Вона їх з'їсть, немов іржа; Самозакоханість їх зріже без ножа. Я навіть думаю: зганьбити Або піймати та набити, Щоб полетів з талантів пух, Це піднесло б і силу й дух. Ви не скажіть: «Пес звик брехатиі» Друг давній Солов я. Прекрасно знаю я, Як той талант кохати! * * * Хтось заперечить: «В нас нема такого! Друг прикрощів таких не завдає!» А я скажу: Тй-богу, Є! ДАЛИ ПЕРНЮ! «Не помажеш не поїдеш» за таким принципом можна було дістати дефіцитні запчастини у Шосткннському райвідділенні «Сільгосптехніки». Обрахунки, приписки все це процвітало тут з легкої руки керуючого т Душка і головного Інженера т Хуторного. На запит Перця, завсільгоспвідділом Сумського обкому партії Д. Козеняшев повідомив, що факти підтвердились. Матеріали перевірки обговорювались на засіданні бюро Шосткинського райкому КП України. За незадовільне керівництво, допущення зловживань керуючому т. Душку і головному інженерові т. Хуторному оголошено сувору догану з занесенням до облікової картки. Обох звільнено з посад. ПРО ЩО РІЧКИ Ні II (І Iі IIIII За свідченням авторитетних письменників, говорити уміють не тільки люди, а й ріки. Тарас Шевченко, наприклад, чув, як Дніпр широкий ревів і стогнав Нечуй-Левинький підслухав, що шепотіла Рось своїй сестриці Роставиці. V народній пісні прославлена річка Ятрань, що круто в’ється, час від часу теж про щось говорить Одного разу, коли зійшла зіронька вечірня, мені пощастило у Шевченківськім краю побувати на зборах річок Хоч вони промовляли не зовсім розбірливо, шамкотіли, кахикали, кашляли і чхали, я все ж дещо розібрав Охо-хо, застогнала жалібно Шполка. Звелася я ні на що! Дихати не можу! Ватутінський м’ясокомбінат такою юшкою мене годує, шо аж верне. А директорові комбінату т Хмелевському хоч би що! Кажуть, непогано себе почуває! Комбінат новий, став до ладу тільки наприкінці 1966 року, а про очисні споруди там ніхто і не подумав. Ше й року комбінат не працює, а мене вже так запаскудили, що страшно дивитися. А ти як себе почуваєш, сестричко Рось? Глянь на вид та й не питай про здоров’я Про нього дбають в Корсуні Шевченківському маслозавод та плодоконсервний комбінат. Останній обгодував мене обіцянками Уже три роки обіцяє побудувати на комбінаті очисні споруди. Та від того не легше мені... Слово мовив колись гордий Гірський Тікич: Не дає мені спокою цукрова хвороба чи, як кажуть по вченому, діабет. Напувають мене чимсь во-нючим і Тальнівський, і Березин-ський, і Майданепький цукрові заводи Уже й штрафували їхніх керівників, та з них як з гусаків вода. Е, що там штрафували! Он Ярошівського директора, що запоганює річку Велику Вись, і штрафували, і Перець про нього своє слово сказав, а ви думаєте допомогло?.. Де там!.. Почувся тоненький голосок Зо-лотоношки: І я колись красунею була . Якщо не вірите, то спитайте людей. Така прозора вода текла, що, здавалось, не пісок на дні, а золото. Того мене люди і прозвали Золотоношкою. А тепер тільки простягне хто руку, муляки жменю вхопить... Заговорив, ні, не заговорив, а зашамкотів немічний Тясмин: Ще ж зовсім недавно був я повненьким і веселеньким, а тепер і очеретин не вистачить, щоб всі болячки перелічити Від Ка-м'янського цукрового заводу діабет Спиртозавод мені горло заливає такими відходами, що й дихнути нікуди, машинобудівний завод та БМУ-24 сміттям береги прикрашають Так мені все те болить, шо якби не вмів стогнати, то вмер би Подав свій голос і Супій: - Сміття якийсь раї висипали, а ти вже й скаржишся' Он у мене на березі ягогинці звалище утворили. З усього міста нечистоти на мої береги вивозять А про річище я вже й не кажу Заросло, замулилось Взялися було мене трохи до ладу доводити, уже й земснаряд поставили, а потім вирішили, що коростяне порося дарма чесати, та й кинули напризволяще А якби дівчина молода зараз прийшла до мене воду брати, то наш нно б загрузла по коліна, сказала річка Ятрань. Скаржився, в котрий раї, Трубіж на БМУ 36. що затримує будівництво очисних споруд на Ба-ришівському шкірзанолі Скаржилась Тальянка на Тальнівський цукровий завод Скаржився Гнилий Тікич. Раніше нін тільки за прізвиськом був гнилим, а тепер уже справді. Ревли Ревуха. Уман-ка, тихо шамкотіла Вільшанка, яку недавно човнами переїжджа ли. а гелер горобець убрід переходить Скаржилися на те, що схудли дуже Послухав я ті скарги, шкода мені стало немічних річок, що тільки й нарікали на свої хвороби, як старі пенсіонери - Рятуйте! кричу, Тікич ледве тече. Ревуха не реве, а тільки стогне Золотоношка не золото, а му.тяку несе... - Аякже, знаємо, є у нас і факти і акти. Передаємо в прокуратуру. - .заспокоїли мене лікарі…
 Телеграфне Агентство Перця

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"