Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1967 №11 Сторінка 5

/ Перець /Журнал перець / Рік 1967 / № 11 / Сторінка № 5
Перець 1967 №11 Сторінка 5. Мал А ВАСИЛЕНКА Ну, а якщо вона все ж не прийде, продасте? Білоголові Кримські гори... Благословенне Чорне море... Класична література давно вже звернула увагу на те, що це море любить посміятися, коли на суходолі твориться щось недоладне От і тепер воно регоче аж заливається. А чого, хотілося б знати, воно регоче? З якої такої нагоди? Втім, нагода, здається є. І, начебто, слушна: звивистою кримською дорогою туди і сюди мчать автомашини. Мчать у різних напрямках і везуть різні вантажі, але чомусь найбільше поглядів до себе привертають ті машини, у яких кузови набиті ящичною тарою. Одні везуть ящики вниз з Сімферополя до Бахчисарая. Інші з такими ж точнісінько ящиками, надриваючись, пруться вгору з Бахчисарая до Сімферополя і далі. Так було вчора. І позавчора І місяць тому. Така ж картина повториться і завтра, і піс лязавтра. Через те, мабуть, Чорне море і сміється так. . А от людям не до сміху. Люди пробують розгадати, кому і навіщо потрібні оці зустрічні перевезення А їм відповідають, що гадати тут нічого. Все і так ясно: вниз машини везуть до Бахчисарая ящи ки з Сімферопольського лісо-тарного заводу «Жовтень». А вгору до Сімферополя курсують машини з ящиками, виготовленими на Бахчисарайському лісотарному заводі. Сімферопольські ящики ідуть на пакування продукції Бахчисарайського консервного заводу. А ящики Бахчисарайського лісотарного заводу на пакування продукції радгоспів, розташованих довкола Сімферо поля. Тепер ясно? Ні, виявляється, ще й тепер людям не все ясно. Люди, наприклад, вважають, що куди ясніше і, головне, доречніше було б, якби бахчисарайські консервники одержували тару безпосередньо від свого сусіда Бахчисарайського лісотарного заводу, а радгоспи, що прилягають до Сімферополя, з сімферопольського заводу «Жовтень». Це було б і логічно, і вигідно. Та, виявляється, такий варіант абсолютно неможливий Чому? А тому, що Бахчисарайський лісотарний завод підпорядкований «Укрголоввину» і свою продукцію мусить здавати тільки виноробам. А сімферопольський завод «Жовтень» підлягає «Укрхарчотарі» і виноробам свої ящики давати не має права, бо призначені вони для консервників. Гадалося, що, перебуваючи в одному республіканському міністерстві (харчової промисловості), керівники «Укрголовви-на» та «Укрхарчотари» коли-небудь знайдуть вільну хвилинку, щоб зустрітися і вирішити, як, нарешті, позбутися цих сміховинних зустрічних перевезень. Та не так сталося, як гадалося. Гора з горою не сходиться це зрозуміло. А от, коли два главки одного міністерства ніяк зійтися не можуть на тому, щоб такого безглуздя позбутися, цього вже ніхто не може второпати. А машини з ящичною тарою тим часом продовжують сну вати туди й назад, туди й назад... А море, дивлячись на цю чудасію, не перестає єхидно сміятися. Б. ГРИГОРЧУК- СТОРОННІ І. ПОСМІШКА В очах…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"