Журнал Перець
ГУМОР І САТИРА

Журнал Перець 1967 №11 Сторінка 3

(Телеграфне Агентство Перця)
Журнал Перець 1967 №11 Сторінка 3 - Телеграфне Агентство Перця. Ма.і В ГОРВАЧОВА Що ви новенького купили? Пам'ятаєте, шановні читачі, наприкінці минулого рону я запитував усіх вас. як ми вас обслужили гумором та сатирою? І таки допитався. Посипались з усіх кінців листи. Коли, шановні читачі, зібрати всі ваші листи, змішати і зробити есенцію, то вони розшифровувались би приблизно так: «Обслужили добре, але можна було б і краще». Абсолютно згоден з вами, бо хорошому хоч і немає меж, але наше завдання до тих меж наближатися. Зробити так, щоб всі були задоволені, повірте мені, неспроможний. Перш за все зосталися ие-задоволені ті, його я змушений був покритикувати на своїх сторінках. Потім... Ну, хоча б такий приклад. Наш читач С. з м. Осин-нини Кемеровської області радить із святими обходитись делікатно і не залучати їх до наших мирських справ, а читачі з м. Донецька та читач Ф. Є. Прядко з м. Апостолово Дніпропетровської області радять серію сатиричних малюнків «Житіє святих та нечестивих» вміщувати в кожному номері. Будь ласка кому піп подобається, а кому навіть попадя не подобається. П. Куценко з Миронівки Київської області хоче, щоб весь свій сатиричний вогонь Перець спрямував по службі побуту, а М. Литовка з Краснодара вважає, що Перець незаслужено критикує кухарів. Мовляв, переважна більшість з них варять борщі справно, а поганий кухар явище не типове. Абсолютно згоден з вами, т. Литовка. Але ж ви самі визнаєте, що погані кухарі подекуди трапляються. Отже того дня, коли останній поганий з них навчиться смачно варити або поміняє професію, зникнуть на моїх сторінках карикатури на поганих кухарів. Даю вам своє перчанське слово. Читач І. Д. Цуркан з Баштан-ського району Миколаївської області чомусь вважає, що мої фейлетоністи сидять по кабінетах і висмоктують свої фейлетони з пальців. Що ж на це відповісти? Хіба ян той хлопчик? «От їй-бо-женьки неправда ваша, дядечку!» Бо таки неправда. Фейлетоністи мої їздили, їздять, а тепер ще більше їздитимуть, бо тираж журналу зріс, читачів прибавилось. Читачі В. С. Усов з Волині, Н. Кривонос з Вінниччини радять мені більше вміщувати критичних матеріалів на сільську тематику. Навпаки, М. І. Ткачук з Івано-Франківська і ще цілий ряд читачів радять налягти на тематику міську. Наляжу. Слово даю, наляжу. І на сільську, І на міську. Не милують мої читачі, і сільські, І міські, бюрократів І чваньків. Нещадно атакувати бюрократів і Шукала наречена жениха. Звичайна річ. Немає в тім гріха. Та... жениха такого їй подайте, Щоб був... Але чекайте: Ось двері відчинились в рай. Дивись не проморгай! Жених прийшов путящий: Розумний, гарний, сильний, роботящий! *** Такому жениху х Барвисті килими розстелюй на шляху! А тут... від райського порогу Він з гарбузом верта, їй-богу! І доки ми покліпали очима, п Вже й другий гарбуза отримав! X Не повезло. Чи варто нарікать? в Дівчина мудра! Треба ж вибирать! и Шлюб це не твіст і не чарльстон, ф На все життя заводиться пластинка! Тут поспішати не резон... х І от... Сіяє щастям жінка: Надибала таки на слід. X Що значить пошуки й удача! Тепер у неї є і шуба норкова, і «Волга», й дача! Та ще в придачу Дід. Євген ВАСИЛЬЧЕНКО. с. Будняка Лебедннського району Сумської області. елеграфне гентство ЖМ*Е РЦЯ ТАЄМНИЧЕ ЗНИКНЕННЯ Свідками небувалої пригоди стали мешканці села Прошови Тернопільського району Тернопільської області. Прокинувшись вранці, вони, на превелике своє здивування, пересвідчилися, що за ніч невідомо куди зник сільський стадіон. Якоюсь страшною силою із землі вирвало футбольні ворога і дерева, якими молодь села торік обсадила футбольне поле. Як згодом виявилося, на сільський стадіон налетів не ураган, а т. Вітровий голова колгоспу. Це він наказав переорати футбольне поле. СЛОВА-РЕКОРДСМЕН И Любителі лінгвістики повідомляють з Донецька. Вивіска: «ДОНЕЦЬКА ПОСТАЧАЛЬНО-ЗБУТОВА КОНТОРА ВЕРСТАТІВ ТА ІНСТРУМЕНТУ» складається з 56 літер. Але наші канцеляристи дуже люблять скорочувати різні назви. Скоротили і цю. так вона читається тепер. Літер стало менше (35!). а слово внтяглося на цілий будинок і стало найбільшим серед тих, що прикрашають ще й досі вивіски або телефонні довідники. Воно на три літери перекрило слово «КИЇВВЕРСТАТОІНСТРУМЕНТПО-СТАЧЗБУТ», яке примостилося на сторінці 106 телефонного довідника, виданого недавно в Києві. НАДВОРІ Ж ЛІТО!.. ДАЛИ ПЕРЦЮ! Олександр Єгорович Чистяков, голова колгоспу «Жовтень» Ланівецького району на Тернопільщині, мав нестримний «ндрав» і лужену горлянку. Гупати кулаком і хрестити всіх підряд матюком таким був метод його керівництва Вірним його підручним у цій справі був старший агроном Хороленко М. ф. Обидва керівники не тільки уміли людей матюкати, а ще й уміли в колгоспну касу руки свої запускати. Про все це детально описано в фейлетоні «Здоровенькі були» («Перець» Лі 5 за 1967 р ). Як повідомив секретар Тернопільського обкому КП України т. Шевчук, за порушення фінансової дисципліни. Статуту сільгоспартілі т. Чистякову оголо шено сувору догану і стягнуто з нього 300 крб. незаконно взятих грошей. Хороленка М. Ф з посади старшою агронома звільнено. Отже, нестримний «ндрав» приборкано. Кобеляцьке будівельне управління Л» ІЗ (Полтавська область) уповноважує ТАП спростувати поні домлення районної газети «Колос» про те. що в серпні 1966 року при вводі в дію Бутенківської електропідстанції, здано в експлуатацію і двоповерховий будинок для електриків. Працівники підстанції одностайно можуть підтвердити, що зиму вони провели в холодному дощаному бараці, а будинок для них і нині ще стоїть без вікон і дверей. БУ-ІЗ просить додати ше, що з будинком воно поспішати не збирається. Працівники електропідстан ції вже вийшли з смуги зимових труднощів Надворі літо, І в дощаному бараці тепло. ЩАСЛИВОГО ПЛАВАННЯ» ПОЛІСЬКЕ Київської області. (Наш кор ) Черіо ві змагання любителів водного спорту відбулися у райцентрі Поліському. У запливі по калюжі, то утворилася ще три роки тому на вулиці Піщаній, першими до фінішу примчали Анатолій Федорович Бондаренко і Настасія Корніївна Кондратюк пи-раючись на свій авторитет, голови селищної Ради і завідуючого комунгоспом, вони, на відміну віл усіх Інших мешканців райцентру, пройшли по воді, яко по суху, і довели, що не тільки калюжа а навіть море їм по коліна НАМОТАЄМО СОБІ НА ВУС!…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"